Обирати ім’я для домашнього улюбленця — справа відповідальна, цікава і приємна. Зараз собакам-компаньйонам нечасто дають класичні прізвиська на кшталт Мухтар, Барс чи Бровко. Утім, обрати серед тисячі інших варіантів, якими рясніє інтернет, теж непросто. Наші поради допоможуть вам визначитися з іменем для чотирилапого. У цій статті ви знайдете перелік найпопулярніших варіантів, зрозумієте, від чого можна відштовхуватися у кличках для собак, а також надихнетеся ідеями, як придумувати. Поїхали.
Собаки — доволі охайні тварини. Уже у півтора-два місяці вони відходять від свого місця відпочинку і прийому їжі, щоби справити природну потребу. Так у цуценяти з’явиться окрема «зона туалету». У залежності від особливостей собаки, такий етап у розвитку може настати раніше чи пізніше. Зазвичай це відбувається, коли чотирилапий ще перебуває поруч із мамою та іншими цуценятами. Саме тоді закладається фундамент охайності або ж з’являються перешкоди.
Якщо до появи у вас вдома цуценя мешкало в умовах обмеженого вибору місця для туалету ― клітка чи тісний вольєр ― забирайте його якнайшвидше і одразу беріться до навчання.
У новоспеченого петперента маленького цуценяти зазвичай виникає мільйон і одна тисяча запитань про те, як правильно годувати, доглядати і виховувати маленьке собаченя. Що потрібно придбати, де краще розмістити, у кого лікувати тощо. Виникає й одне з найважливіших питань — коли починати навчати цуценя? На жаль, ще є кінологи і заводчики, які радять петперентам стартувати з дресируванням «коли собака підросте». Існує, на жаль, і така думка, що цим взагалі не варто перейматися. Мовляв, «після двох років собака сам порозумнішає». Які підводні камені має цей підхід?