Для котів — набори
Наповнювач для котячого туалету — не просто гранули в лотку. Від нього залежить, чи буде коту зручно, чи залишатиметься запах у квартирі та скільки часу доведеться витрачати на прибирання.
Іноді петперент обирає популярний варіант, а кіт відмовляється ним користуватися. Причина може бути простою: аромат надто різкий, гранули колються або хрустять під лапами.
Універсального наповнювача немає. Один кіт спокійно ходить на деревні гранули, інший визнає лише дрібний грудкувальний матеріал, схожий на пісок. Тому краще орієнтуватися на звички улюбленця.
Поява нового улюбленця змінює звичний порядок у домі. Для людини це радісна подія. Для кота — нові запахи, звуки, речі та незнайомий хвостик на території, яку він давно вважає безпечною.
Навіть товариський кіт може насторожитися. Він не знає, чи потрібно захищати миску, улюблене крісло або місце біля вікна. Тому знайомство краще не перетворювати на сюрприз у стилі «ось твій новий друг».
Підготовка починається ще до того, як новий улюбленець переступить поріг.
Для багатьох котів переноска з’являється в житті лише перед довгою поїздкою або відвідуванням ветеринара. Її дістають із шафи, ставлять посеред кімнати й одразу намагаються посадити туди улюбленця. Не дивно, що наступного разу він ховається вже від одного вигляду переноски.
Переноска не має бути сигналом тривоги. Кота можна поступово навчити заходити всередину без боротьби, подряпин і перегонів по квартирі. Тут рідко працює поспіх. Значно краще — знайомий запах і спокійне місце.
Навіть якщо кіт уже боїться переноски, це не означає, що ситуацію не можна змінити.
Кіт влаштовується на пледі, муркоче й починає по черзі топтатись передніми лапами. Іноді дуже обережно. А часом так старанно, що кігті проходять крізь тканину й нагадують про себе петперенту.
Таку поведінку називають “молочним кроком” або топтанням лапами. Найчастіше вона пов’язана зі спокоєм, звичками з раннього віку та підготовкою до відпочинку.
Проте не кожен кіт топчеться однаково. Один робить це щодня, інший — лише на певному пледі, а третій взагалі ніколи. Усе це може бути прикладом звичної котячої поведінки.
