Як покращити якість життя старенької кішки

Здоров’я

Це головна складова благополуччя домашньої кішки. Майже усі представники цього виду доволі потайливі і сигналізують про біль чи дискомфорт лише у крайньому випадку. Це перетворює контроль за станом тварини на справжній квест. Однак навіть якщо симптоми можна приховувати доволі довго, то аналізи не збрешуть.

Що робити?

• Повний профілактичний огляд і базові аналізи котам після досягнення шестирічного віку потрібні раз на півроку. Наприклад, майже кожен другий має захворювання сечостатевої системи. Наскільки ви впевнені, що ваша улюблениця належить до тих, кому пощастило?
• Будьте уважними: кульгавість чи раптове схуднення — привід звернутися до ветеринара без зволікань
• Якщо яскравих ознак немає, але ви помітили, що кішка рідше користується місцями відпочинку на висоті, хоча раніше любила там перебувати, це підстава показати її ортопеду або хоча б терапевту. Навіть заходити у високий лоток стає складно, якщо з суглобами щось не так.

Про органи чуття та розлади їхніх функцій

Слух. Глухота — частий супутник старості у котів. Як це зауважити? Кішка не демонструє звичної реакції на звуки і може нявкати голосніше, ніж раніше.

Що робити?

1. Додатково стимулюйте інші органи чуття: нюх, зір, тактильні відчуття. Це важливо для компенсації.
2. Попереджайте про те, що може налякати кішку: тупанням (тварина відчує вібрацію), легким дотиком або жестом.

Зір. Хочу нагадати, що зниження зору може свідчити про серйозну патологію. Наприклад, про цукровий діабет. Що ми можемо помітити у такому випадку?

• Кішка повільніше і обережніше пересувається
• Коли ходить, може піднімати лапи вище, ніж зазвичай
• Насторожено реагує на нові звуки
• Врізається в кути або відчинені двері

Що робити?

1. Не міняйте розташування речей і меблів у квартирі
2. Попереджайте її голосом про ситуації, що можуть налякати
3. Повідомляйте, якщо хочете торкнутися чи взяти на руки
4. Залишайте додаткове освітлення для комфортного пересування

Дотик і координація. Зміна артеріального тиску, зниження м’язового тонусу, запаморочення, неврологічні захворювання — усе це може призвести до того, що коту буде все важче і важче управляти своїм тілом. Як це проявляється:

• Тварина «промахується», коли стрибає на невеликі поверхні: пуф, поличку тощо
• Падіння з ліжка чи дивана
• Може врізатися в кути або двері

Що робити?

1. Робіть вправи для розвитку і підтримки координації: прокручування довкола власної осі, змійка тощо.
2. Розкладіть на підлозі приємні на дотик і різні за фактурою килимки для поліпшення пропріоцепції.

Ожиріння і зниження рухливості

Це велика проблема сучасних домашніх котів. На жаль, це поступово здається нормою. Насправді надмірна вага створює безліч загроз для здоров’я. Жирова тканина — це орган, який виконує не тільки термоізоляційну і енергетичну функції, але і важливі ендокринні завдання. Якщо жиру надто багато, то продуктів його роботи теж багато. Це призводить до цілого спектру проблем — від цукрового діабету до артеріальної гіпертензії. Кіт припиняє рухатися не від ліні, а від того, що не може носити таке важке тіло.

Що ж робити?

1. Насамперед переконайтеся, що харчування збалансоване і кішка отримує не більше рекомендованої норми. З віком потреби в енергії можуть знижуватися.
2. Подбайте про додаткову фізичну активність у житті кота, якщо він втратив інтерес до регулярних забігів. Cat-фітнес — це не вигадка, а реальний напрям у реабілітації та фізичному розвитку тварин. Корисні вправи можна легко впровадити в щоденний моціон. Використовуйте харчову або ігрову мотивацію. Найпростіший варіант: розмістіть на підлозі кілька перешкод, візьміть іграшку-вудку і починайте водити нею, огинаючи перешкоди. Кіт точно зацікавиться, і якщо не побіжить, то хоча б пройдеться за вудкою. Звичайно, великих досягнень у похилому віці вимагати не варто. Однак цілком можна підштовхнути тварину до того, щоби вона регулярно рухалася. Це допоможе підтримувати тонус м’язів і зберегти рухливість.
3. Організуйте доступ до високих точок для відпочинку або спостереження за допомогою сходів. Навіть підвіконня може виявитися зависоким для киці похилого віку. Додайте проміжні рівні. Наприклад, підставте стілець. Якщо коту зовсім складно застрибувати — організуйте кілька утеплених укриттів біля батарей або на теплій підлозі.
4. Подбайте про те, аби у місцях, де часто буває кішка, не було слизьких поверхонь.

Когнітивні порушення

Це не перебільшення, а доволі поширений розлад для тварин похилого віку. Я була знайома з однією 21-річною кішкою. Іноді вона забувала, куди йшла і де розміщені потрібні їй предмети, або ж про те, що щойно поїла.

Що робити?

1. Нові враження та інтелектуальні навантаження допоможуть кішці зберегти інтерес до життя і тверезість розуму. Різні іграшки-годівниці — чудовий спосіб перетворити звичайний обід на справжню пригоду.
2. Додаткова запахова стимуляція дарує чимало нових вражень і поживи для розуму. Можна регулярно збирати на вулиці для киці набір з гілочок, листя, шишок і камінців — все, що має нові для неї запахи. Отримавши такий «привіт», вона із задоволенням досліджуватиме незнайомі запахи і таким чином отримає стимуляцію для мозку.
3. Вчіть. Вираз «старого собаку не навчити нових трюків» — брехня. Потрібно підібрати те, що зацікавить кота.

Звичайно, старенькі коти потребують більше уваги і розуміння. Однак це ваша вдячність за прожиті разом роки. Проявіть турботу, допоможіть впоратися з труднощами і цінуйте кожен день, поки ваш улюбленець поруч.