Як популярність породи впливає на її представників. Пояснюємо на прикладі французьких бульдогів
Популярність — це точно добре для конкретної породи? Як у гонитві, покликаній задовольнити попит любителів собак, можна створити не зовсім те, чого прагнули на старті — розгляньмо на прикладі французьких бульдогів.
Усупереч назві, французький бульдог має британське походження. На сьогоднішній день порода дуже популярна у Великій Британії. Французькі бульдоги посіли друге місце за частотою реєстрації станом на 2017 рік. І це не дивно.
Прихильників породи привертає особливий зовнішній вигляд, невеликий розмір і уявлення про те, що бульдоги — це сімейні собаки і песики-няньки. Однак у кожної медалі є зворотний бік — чимало захворювань, які усе частіше трапляються у представників породи, поступово стають умовною «нормою».
Тварини і карантин. Чому оренда собак – це погана ідея не тільки для самих собак
Нарешті петперенти собак відчули свою винятковість. Адже вони – одна з небагатьох категорій, яку карантинні правила практично не обмежують в пересуваннях. Однак цим справа не обмежилася. І люди, припустимо, що з найкращих міркувань, по доброті своїй душевній, вирішили використовувати песиків для того, щоб у інших також з’явилася змога прогулятися весняним парком і погрітися на сонечку. Дошки оголошень вщент заповнені пропозиціями здати чотириногого друга в оренду. Знаходяться індивідууми, які навіть не ставлять запитань і ладні довірити звіра першому ліпшому, хто подзвонить.
Спробуємо розібратися, що з цього може вийти.
Поведінка кота: 4 найпоширеніших проблеми
Спеціалістка з корекції поведінки тварин Оксана Галан розповідає, що робити, якщо ваш чотирилапий поводиться агресивно, деструктивно, ігнорує лоток або чогось боїться.
Коти — безперечно, неймовірно милі тварини. Однак іноді ідилію спільного проживання руйнують поведінкові проблеми — такі, що з’являються раптово або є уже доволі довго і від яких усі втомилися. Обговоримо найпоширеніші проблеми поведінки котів, ймовірні причини виникнення і шляхи вирішення.
Масаж для собак, чи треба його робити і як
Досить часто нам здається, що собаці подобається, коли ми її торкаємося. І ще частіше, з неймовірною легковажністю, вважаємо це масажем. Проте, не все так просто. Спробуємо розібратися, що таке масаж, чи потрібен він вихованцю, і як його потрібно робити.
Масаж – це навмисні дотики і маніпуляції з м’якими тканинами, які призводять до позитивних! змін у м’язах, суглобах та інших системах органів. А не лише пестощі з незначним навантаженням.
Навіщо навчати собаку і як це робити без насильства
У новоспеченого петперента маленького цуценяти зазвичай виникає мільйон і одна тисяча запитань про те, як правильно годувати, доглядати і виховувати маленьке собаченя. Що потрібно придбати, де краще розмістити, у кого лікувати тощо. Виникає й одне з найважливіших питань — коли починати навчати цуценя? На жаль, ще є кінологи і заводчики, які радять петперентам стартувати з дресируванням «коли собака підросте». Існує, на жаль, і така думка, що цим взагалі не варто перейматися. Мовляв, «після двох років собака сам порозумнішає». Які підводні камені має цей підхід?
Готель для собак. Де і з ким залишати улюбленця
Ми вже обговорювали подорожі з собакою, але, на жаль, це не завжди можливо. Тому, якщо чотирилапий не готовий розділити з вами купе поїзда чи намет, подбайте про те, хто піклуватиметься про нього, доки вас не буде. Обирайте, який формат підходить якнайкраще.
Свято наближається. Що подарувати чотирилапому
Подарунки для домашніх тварин на свята — вже не звучить так абсурдно, як 20 років тому. Роль собак і котів у нашому житті дуже змінилася. Тепер ці тварини — члени родини, а отже, їх також хочеться потішити з нагоди свята. Звісно, насамперед, це подарунок самим собі. Однак, нічого поганого у цьому немає, якщо річ ще й виявиться корисною. Радить експертка з поведінки домашніх тварин Оксана Галан.
Як самостійно дресирувати собаку: основні команди та правила відпрацювання
Малюючи в голові образ ідеального собаки, ми, як правило, вважаємо, що він повинен бути слухняним. Майже ніхто з власників до кінця не усвідомлює, що саме означає «слухняний». І вкладає у це слово — «робити все, що я наказую».
Як пес второпає, що достеменно йому говорять, якщо зміст слів для нього незрозумілий і залишається загадкою. Загалом, сьогодні поговоримо про навички, які дійсно знадобляться кожному собаці і прийнятні для самостійного вивчення будь-якою, навіть дуже зайнятою, людиною.
Як зробити свята безпечними для вашого собаки
Свята створені, щоби веселитися, проводити час з близькими і насолоджуватися моментом. І аж ніяк не для того, щоби мчати до найближчої цілодобової ветеринарної клініки по екстрену допомогу для свого собаки. Або ж розклеювати оголошення і в сльозах тинятися найближчими районами у пошуках загубленої тварини. На жаль, саме так іноді трапляється під час зимових свят із тими, хто недостатньо ретельно подбав про безпеку свого чотирилапого заздалегідь.
Які саме неприємності чатують на собаку та його людину під час свят? Можливо, про деякі з них ви ніколи і не замислювалися. Однак повірте: буває всяке, і такі ситуації не завжди веселі.
Чому собака виє без причини
З квартири чути тужливе завивання, щойно ви зачиняєте двері? Розгнівані сусіди лишають вам записки, бо втомилися слухати цей музичний супровід за стіною? Бачите, як собака гавкає, на записах з відеокамери? Як би ви про це не дізналися — новина неприємна. Адже, крім незручностей, які відчувають сусіди, страждає і сама тварина.
Ім’я для собаки. Ідеї як назвати пса дівчинку та хлопчика
Обирати ім’я для домашнього улюбленця — справа відповідальна, цікава і приємна. Зараз собакам-компаньйонам нечасто дають класичні прізвиська на кшталт Мухтар, Барс чи Бровко. Утім, обрати серед тисячі інших варіантів, якими рясніє інтернет, теж непросто. Наші поради допоможуть вам визначитися з іменем для чотирилапого. У цій статті ви знайдете перелік найпопулярніших варіантів, зрозумієте, від чого можна відштовхуватися у кличках для собак, а також надихнетеся ідеями, як придумувати. Поїхали.
Скільки гуляти з собакою: декілька порад для вигулу чотирилапих
Собаки потребують активностей. Недостатньо виводити улюбленця на вулицю лише для гігієнічних справ. Це — не прогулянка. Ба більше, такий спосіб життя, коли собака їсть, спить, грається вдома з іграшками й виходить на вигул задля туалету, рано чи пізно може призвести до зміни поведінки тварини. Надмірний гавкіт, деструктивні дії, перезбудження під час прогулянок і навіть проблеми зі здоровʼям — частина можливих наслідків подібного ритму життя тваринки. Тому петперентам потрібно якісно гуляти з чотирилапим і дбати про достатню кількість навантажень для дорослого собаки. Як це зробити? Розповідаємо у статті.
Ігор Блистів і Лакі: щодня в офісі
Знайомтеся, це Лакі. Вона — на 100 відсотків офісна собака. Саме так улюбленицю представляє Ігор Блистів, директор з маркетингу та інновацій Kormotech. Лакі щодня приходить з Ігорем на роботу і проводить тут більше часу, ніж вдома зі сім'єю. Вона носить неофіційний титул «Найспокійніша собака офісу», але водночас тримає свої кордони.
Коли їй потрібно щось зробити, наприклад, погуляти, поки петперент на робочій зустрічі, Лакі знайде того чи ту з колег у компанії, хто має час, скомунікує щодо своєї потреби і врешті піде гуляти.
На одному поверсі разом із Лакі щонайменше чотири собаки щодня. Деколи чотирилапих співробітників більше. Ще кілька собак на одному з інших поверхів в офісі. Вони всі навчилися між собою спілкуватися.
«Є собаки, які між собою дуже добре комунікують. Є собаки, які привіталися, і далі кожна йде у свій кабінет і проводить там більшість часу. Хоча є одне місце, де вони всі збираються, особливо, коли обід. Це офісна кухня, бо вони мають велику надію, що їм щось перепаде», — розповідає Ігор.
Він з дитинства мріяв про собаку. Завжди хотів вест-хайленд-вайт-тер'єра. Лакі зʼявилася вже у його дорослому віці. Імʼя собаці вибирала донька. Вдома улюбленицю ще часто називають Лака або Лака-собака.
«Вона дуже комунікабельна! В мене складається стійке враження, що людей вона любить більше, ніж собак», — ділиться Ігор. Під час прогулянки Лакі вітається з іншими чотирилапими, але більше часу проводить біля їхніх петперентів. Офісна собака, як-не-як.
В основому Лакі їсть сухий корм. Любить снеки і обожнює лосось. У дні, коли сімʼя має його на сніданок, Лакі особливо уважно стежить, аби кілька шматочків дісталося їй.
Про свою улюбленицю Ігор Блистів розповідає у подкасті «Візьми любов з притулку». Радіо Скоровода створили цей проєкт у ціннісній співпраці з брендом «Клуб 4 Лапи», який пропагує відповідальне ставлення до тварин. Адже любов — це відповідальність.
Роман Цудний і Гуфі: любов попри все
Їхня історія почалася з ЛКП «ЛЕВ». Роман з дівчиною Дашею ходив туди вигулювати песиків. Він завжди любив собак і мріяв про такого друга. Поки не міг дозволити собі чотирилапого, ходив гуляти з тваринами у притулок.
Під час одного з візитів Роман побачив його — Гуфі, метиса породи джек-расел-терʼєр. «Вже як погуляли, я пройшовся по вольєрах і в одному з них, дивлюсь, така кнопка маленька сидить, — пригадує Роман. — На нього ще одягнули безрукавку таку десь з вівчарки, він був дуже милий. Дивився на нас, хвостиком махав. У цій безрукавці такий безпорадний взагалі був. Він нам сподобався і наступного дня ми вже забрали його гуляти».
Тоді працівники попередили, аби Роман був обережний з собакою, бо той неспокійно реагує на чоловіків. Утім знайомство минуло добре, пара гуляла з чотирилапим кілька разів впродовж місяця. Це був листопад 2022 року. Різдво, 25 грудня, Гуфі зустрічав вже з ним — це був його перший день у новій родині.
Історія Гуфі непроста. Його підібрали на вулиці у Львові. Роман і Даша були другими, хто забрали його з притулку. Першою була сімʼя з дитиною. Спочатку все було гаразд, а потім — Гуфі повернули.
Цю історію Роману переповіли вже тоді, коли Гуфчанський, ще так його називає, жив з ними три місяці: «Гуфі вкусив когось з цієї сімʼї, не памʼятаю кого. Нам розказували, що цей чоловік, за те, що собака агресувала, бив його електрошокером. Дійшло до того, що ці люди ховалися від пса на ліжку, бо боялися. Подзвонили до працівників ЛКП і ті знову забрали його до притулку».
Перші два тижні спільного життя минули добре. Гуфі освоївся, виборов собі право лежати на дивані і спати в ліжку з новими петперентами. Дозволили йому лише тому, що в протилежному випадку пес вив під дверима, як вовк на повню. Але якось Гуфі вкусив дівчину: «Дарія його випадково зачепила ногою на дивані. І він, як я вже зараз розумію, сприйняв це як атаку на нього і почав захищатися, — згадує Роман. — Покусав ногу до крові. Істерика. Ми якось його відігнали. Закрили в спальні. Двоє сидимо в кімнаті. А що робити? Обробили рану і зрозуміли, що нам треба кінолог».
Вони рік працювали з кінологом, але випадки агресії зі сторони Гуфі все ще траплялися. Якось Роман навіть думав, чи не знайти для Гуфі інше місце для життя. Не соромиться цих думок, бо тоді це було питанням їхньої безпеки. Але вони з Дашею не здалися і далі працювали, більше дізнавалися одне про одного, звиклися.
«Постійно треба не собаку вчити, а й себе. Треба розуміти, який в нього характер, бо в кожного собаки він геть інший. Дивитися, як він ставиться до інших людей. Гуфі досі, до прикладу, не любить чоловіків в чорних шапках, — ділиться Роман. — Особливо зимою. Можливо коли він жив на вулиці, якийсь мужик його вдарив. Бо в Гуфі є підозра на перелом двох передніх лапок. Ми цього не досліджували, але лікарі, коли ми на обстеження його приводимо, кажуть, що в нього, походу, був перелом».
Нині Гуфі вже п'ять років. Він схожий на поважного пана і не такий активний, як був раніше. Його патперенти не живуть разом. Гуфі залишився з Дашею, але Роман часто забирає його до себе і допомагає. «Я думаю, що повністю у нього не буде довіри до людей вже ніколи. Але до мене і до Дашки він звик. Ми знаємо його кордони. Важливо вивчити кордони собак. І не давати порушувати йому свої, — рекомендує Роман. — Це як з людьми, тільки собака не може сказати про свої кордони. Тут треба на власних якихось болях і переживаннях їх вивчати».
Що любить Гуфі? Їсти з землі і випрошувати їжу зі столу у гостей. Любить чухатися. Сильно. Коли йому замало чухів, активно просить більше лапою або мордочкою. А ще — має велику симпатію до взуття. Щоправда лише до лівого з пари, і лише до Дашиного. Гуфі не гризе його, лише виставляє посеред кімнати, аби красувався, чи несе собі в лежак.
Історію Романа і Гуфі слухайте у подкасті «Візьми любов з притулку». Радіо Сковорода створили цей проєкт у ціннісній співпраці з брендом «Клуб 4 Лапи», який пропагує відповідальне ставлення до тварин. Адже любов — це відповідальність.
Вибір тварини для адопції: цуценя чи доросла собака
Зазвичай, коли йдеться про адопцію дорослого пса, це викликає більше сумнівів, ніж якщо мова про те, аби завести цуценя. Розглядаючи етапи росту кожного песика, важливо розуміти його індивідуальність. Здається, що цуценята більш піддатливі — такий собі пластилін, з якого можна ліпити, незалежно від породи. Цікаво, що цуценят до підліткового віку розбирають швидше за інших собак. Чи це справді так? У чому особливості? Спробуємо розібратися.
У більшості людей адопція собаки в дорослому віці викликає побоювання. Чому? Існує думка, що дорослі собаки потребують підвищеної відповідальності. Нам здається, що з цуценятами буде простіше і що в такому віці їх легше привчати до нового способу життя. Цуценята сприймаються як «чистий аркуш», тоді як дорослих собак через поширені упередження вважають менш гнучкими у навчанні.
На формування поведінки, незалежно від породи собак, впливає середовище. Те, у яких умовах і до яких правил звикають цуценята, визначатиме, якими дорослими собаками вони стануть.
Але не слід забувати, що ми також неідеальні. Немає гарантій, що нам вдасться сформувати довіру яка впливатиме на стосунки петперента і чотирилапого. Це у свою чергу визначить, чи сформується у вихованця навичка залишатися наодинці. Можливо, навпаки — ваша тривожність та страх комунікації собаки з іншими зробить чотирилапого реактивним.
Окрім того, варто враховувати генетику. Якщо родина пса поколіннями жила на вулиці — вони якось там вижили. Можливо, саме завдяки поведінці, яка вам не дуже до вподоби.
Тож взяти цуценя чи обрати співжиття з дорослим собакою? Дослідимо переваги і недоліки кожного з варіантів та розкажемо практичні поради.
Що полегшує догляд за собаками, коли на вулиці дощ або сніг
Темні місяці осені завжди випробовують нас погодою. У цей період здається, що бруд скрізь: на машинах, взутті, підлозі. Але це не звільняє петперентів від прогулянок з улюбленцем і відмивання від усього, що він встиг «зібрати» на вулиці. Звісно, є охайні собаки, які обходять калюжі, уникають багнюки та не риють ями. Але більшість повертається додому з шерстю іншого кольору та піском між лапами. Як облаштувати побут, аби догляд за вашим улюбленцем став простішим і зручнішим — розповідаємо.
Чим годувати цуценя: Поради для петперентів
Харчування цуценят — одне з найгарячіших питань, яке часто в соцмережах призводить до бану підписників та сварок таборів-шанувальників різного типу годівлі. Навколо цієї теми існує безліч міфів. Деякі з них застаріли, інші понівечені численними переказами через нестачу інформації.
Те, що їсть ваш вихованець, безпосередньо впливає на його здоров'я та якість життя. Тому дуже важливо розібратися, який же тип харчування найбільше підходить саме йому та вам. Так, вашу зручність теж варто враховувати, адже саме ви будете все організовувати. Однак не варто переносити свої людські переваги на інший біологічний вид: куряче філе і оливкова олія не є найкращим вибором для цуценяти. Яке ж харчування потрібне собакам?
Як привчити цуценя до туалету? Поради
Це проблема, через яку переймається більшість, хоча хвилюватися особливо й не варто. До 7-9 місяців поведінковою проблемою собаки це не є. Швидше етап, який потрібно пройти разом. Якщо немає фізіологічних проблем і є режим, до вказаного віку цуценя самостійно ухвалюватиме рішення справляти потребу винятково на вулиці.
За своєю природою собака — дуже охайна тварина, яка не буде ходити до туалету там, де їсть і спить. Але до цього періоду петперенту необхідно організувати побут і своє ставлення до цього питання так, щоб мінімізувати витрати на ремонт і виключити втому від безсилля. Що ж потрібно для того, щоб все йшло за планом?
Що робити, якщо кіт боїться гостей у вашому домі?
Коти — це чотирилапі, які не в захваті від змін. Все тому, що свою територію вони сприймають як базу для виживання. Нові речі, тварин, людей, шум або гучні звуки на цій території вони трактують як загрозу виживанню. Як бути, коли кожен прихід гостей викликає в улюбленця стрес? Зібрали кілька порад у тексті.
Як підготуватися до появи кошеня? Перші дні вдома
Вранці ви принесли маленьке кошеня додому, а вечері зрозуміли, що не все йде за планом? Ви не знаєте, як зняти його зі штори, аби ніхто і ніщо не постраждали? І як посадити назад рослину, яку чотирилапий вже виколупав з горщика, щоб вона продовжила своє життя? Перше, що вам потрібно прийняти — усе нормально. Навіть, якщо це не перший ваш улюбленець. Зібрала кілька порад, як підготуватися до спільного життя з котом, і що варто знати, коли у вашому домі зʼявляється кошеня. Почнемо з відповідей на часті запитання.
Собака не хоче гуляти у холодну пору? Влаштуйте коротку прогулянку
Холодно, темно і не хочеться висовувати носа з-під ковдри, не кажучи вже про вихід на вулицю. Знайома ситуація? Зима — час не лише свят і магії, а й коротких світлових днів. Однак, маючи чотирилапого, ви не можете дозволити собі просидіти вдома цілий день. Адже для песика вигул — важлива частина дня. Навіть короткий вигул буде корисним, якщо все правильно організувати. Читайте далі, як це зробити.
Зручно і красиво: як облаштувати комфортне життя з собакою
Нещодавно я зустріла людину, яка з великою повагою ставиться до собак, непогано розуміє їх, але ніколи з ними не жила. Вона не знає, як це мати у своєму просторі тварину, яка залишає шерсть на кухні, запах по всьому дому, слину на кріслі, а іноді може й наблювати на ліжко. Тож мені стало цікаво, як можна доглядати за власним домом, якщо ти намагаєшся зробити його комфортним для такої людини, але при цьому не змінювати радикально правила для собаки? Досліджувала цю тему і розкажу про рішення сучасної індустрії, що дозволяють комфортно жити з чотирилапим.
Це не пес Патрон. Особливості породи джек-рассел-тер'єр
Бум на собак породи джек-рассел-тер’єр не збавляє обертів. Якщо на покоління зумерів все ще працює тренд на образ Пса Патрона, то на міленіалів джек рассел справляє враження ще від фільму «Маска» з Джимом Керрі, де улюбленцем головного героя є харизматичний представник цього виду — песик на ім'я Майло. Зрештою чимало глядачів сказали би, що саме Майло — головний герой. Втім, у реальному світі тварина відповідатиме образу з екрану лише за умови, якщо ви готові стати відповідальним петперентом, дізнаєтеся про всі нюанси породи ще до появи цуценяти і будете докладати зусиль для щасливого спільного життя. Про собак джек-рассел розповідає Оксана Галан.
Якось я їздила на виставку собак Crufts в Бірмінгем. У перший же вечір вирушила в центр поблукати місцями «Гострих картузів». Бар з серіалу дійсно існує, і пива у ньому десятки видів, але навпроти я побачила вивіску із собакою і зачарувалась. На ній була відома ілюстрація пса, який слухає грамофон — «His Master’s Voice». Це був величезний магазин вінілу, апаратури і всього, що стосується музики. На вивісці був мій улюблений джек-расел-тер'єр Ніппер (хоча дехто каже, що це був мікс з фокстерʼєром).
Його другий власник був художником: за 100 фунтів він зробив Ніппера обличчям однієї з найвідоміших компаній звукозапису. На честь Ніппера стоять памʼятники в Олбані та Бристолі, а оригінал картини зберігають в архіву Музею EMI у Великій Британії. Чотирилапий залишається символом зв'язку між людиною, мистецтвом і технологіями.
Мейн-кун: опис породи, догляд, особливості спільного життя
Порода мейн-кун вражає. Цим котам властива яскрава зовнішність і балакучість. Вони чудово ладнають з іншими членами сім'ї, однак є умова — правильний і відповідальний підхід. Чому недостатньо знайти першого ліпшого заводчика і що потрібно знати про утримання та догляд, розповідає Оксана Галан.
Якось мене попросили підібрати шлею та повідець для прогулянок з котом. У свій список я додала безліч кольорів більшого з найрозповсюдженіших розмірів для пухнастиків. Коли показала клієнтам, вони почали сміятися. Не те, що я не знала — ці котики великі, але ти не завжди розумієш масштаб: моя манюня мала 13 кг. Такому необхідна шлея для середнього розміру собаки та повідець з іншим карабіном. Поговоримо про мейн-кунів — одного з гігантів світу домашніх улюбленців і власників неповторного профілю з квадратною щелепою.
Перші дні після адопції: як збудувати стосунки з собакою у новій реальності? Відповіді на поширені запитання
Досвіди інших допомагають, адже показують нам як може бути. Тому розкажу вам історію однієї дівчини та 8-місячного песика, якого вона взяла на адопцію.
Майже з народження песик перебував у невеличкому притулку за містом. В закладі працювало декілька жінок та один чоловік, який доглядав за технічною частиною притулку. Вигулу як такого у собаки не було, бо на це просто не вистачає ресурсів. За все своє життя він бачив лише цих людей і своїх братів та сестер: ні машин, ні звуку телевізора, ні гримотіння посуду. У вісім місяців песик важив майже 25 кг.
Я приїхала через годину після того, як вони повернулися додому. У квартирі дівчини ми змінили розташування меблів так, щоб це було безпечно та зручно для собаки, який просто не розумів, як це жити у квартирі. Вмовили його вийти на вулицю. Він не їв, не пісяв, а коли зустрічався поглядом зі своєю людиною — завмирав. Того дня він попісяв на килимок. Дівчина розгубилася.
Наступного дня ми постійно були на телефоні. Песик знову не хотів виходити на вулицю. Поїв, але більше прогресу не було. Один раз вона таки вмовила його вийти на свіже повітря, але він нічого не зробив — попісяв і покакав на килим опісля.
На третій день я приїхала знову і пес почав реагувати так, немов хоче мене вкусити. Я пояснила, що нам потрібно пройти достатньо довгий шлях адаптації й прискорюватися на ньому не можна. Наступного дня до дівчини прийшла подруга і пес намагався її вкусити. Після цього чотирилапого повернули до притулку.
Не завжди все буває саме так, але перші дні адопції можуть бути дуже складними, незалежно від того, перший це ваш досвід, чи ні. Моя Аделаїда Філадельфіївна, наприклад, спала, мені здається, 23 години на добу. Немов, відкрили якийсь кран з недосипу. Кіт ходив по ній, інші собаки гралися, а вона просто спала.
Водночас те, що собака демонструє в перші дні, не означає, що собака є такою насправді. Вона лише адаптується до нових та незнайомих умов, формує прихильність до вас і намагається зрозуміти, наскільки це середовище безпечне, що воно може йому дати і чи знайдуться тут ті, хто готовий будувати нову соціальну групу разом із ним.
Тому необхідно бути спокійними та мати відповіді на базові питання, які можуть виникнути у перші дні.
Улюбленці Королеви: Що потрібно знати про породу коргі
Монті відомий своєю грайливістю та витівками. Він крав речі у гостей: хустинки, шматочки їжі та серветки. Не один раз витворяв щось під час офіційних заходів і, звичайно, дуже усіх веселив. Монті був одним із коргі, які з'явилися у знаменитому відео для церемонії відкриття Олімпійських ігор у Лондоні 2012 року разом із Королевою та агентом 007 (Деніелом Крейгом). Цей чотирилапий був одним із улюблених коргі Єлизавети II. Королева Єлизавета II обожнювала вельш-коргі-пемброк. Зокрема, завдяки цьому ця порода стала популярною. Першого, на ім'я Сьюзан, вона отримала в подарунок на своє 18-річчя. І з того часу ця порода стала невід’ємною частиною королівської сім’ї.Звичайно, дивлячись на цю історію, людям могло здатися, що життя із коргі — це суцільні веселощі та насолода. Перше — у королівських любленців є штат людей, які доглядають та займаються з ними. Друге, але не менш важливе, — це все ж таки пес-пастух з яскраво вираженою поведінкою та усіма наслідками. Тож, хто такі коргі і що їм потрібно для щасливого життя?
Що треба знати про догляд за іграшками для собак? Поради
Нещодавно в мене з'явився чотирилапий учень, який все своє життя засинав з однією іграшкою. Це порося, яке давно вже перестало бути рожевим. Щоночі песик грався нею три хвилинки, відносив її на місце і аж тоді засинав. У мене вдома дві великі коробки з іграшками для собак. Деяким з них вже багато років і, очевидно, що за ними теж потрібно доглядати. Це важливий аспект довговічності іграшок і, головне, безпеки улюбленця. Як це правильно робити?
Кіт манчкін: що треба знати про породу
Нещодавно я побачила вербу, в якої зрослися декілька гілок в одну і стали хвилястими. В місці їхнього поєднання зʼявилися вербові котики. Це виглядало неймовірно гарно і одразу привертало увагу у квітковому магазині. Однак саме дерево мені стало трохи шкода. Бо, очевидно, що це якась мутація і не дуже зрозуміло, які наслідки будуть для дерева. Як мені відчувається — йому трохи боляче.
Звичайно, мутації навмисні або випадкові — це окрема тема. Але зараз хочу поговорити про схожу ситуацію, яка привернула увагу людей так само як і ця верба. Поговоримо про котів, які завдяки своїм коротким лапкам і довгій спині стали називатися «ковбасними» котиками або «котами-таксами», — про манчкіна.
Собака і місто: як допомогти чотирилапому адаптуватися до міського життя
Коли дивишся на старі фото Києва чи Одеси, зроблені 50 років тому, рідко побачиш на них людей із собаками. Невелика кількість машин, поодинокі перехожі на Хрещатику чи скупчення людей лише на Привозі — усе це створює спокійне й розмірене тло. Різниця між атмосферою на цих фото та сьогоденням у мегаполісах разюча й залишає глибокий слід не лише в темпі нашого життя, а й у житті собак.
З одного боку є очевидні бонуси: цілодобові ветеринарні клініки, великий асортимент товарів, пет-френдлі заклади та сучасніший підхід до співжиття з тваринами. Проте з іншого боку маємо величезну проблему, адже соціальна еволюція набагато швидша, ніж еволюція біологічна. Життя у світі, де тебе лякає кожен вихід на вулицю і ти не можеш заснути через постійний шум та світло, — може призвести до багатьох проблем із поведінкою та здоров'ям. Тому нашим собакам іноді складно адаптуватися до життя у мегаполісі та вони потребують нашої допомоги. Як в цих умовах забезпечити добробут чотирилапим? Нумо з'ясовувати разом.
Як правильно вигулювати собаку на повідку
Повідець — це спосіб йти із собакою за руку. Фізичний і психологічний зв'язок із твариною, так, наче ми ведемо за руку дитину. Тримати постійний контакт неможливо: іноді ми користуємося ходунцями, а іноді повністю відпускаємо. Проте завжди залишаємося уважними, щоб вчасно допомогти — особливо коли виводимо цуценя або представника активної породи на прогулянку.
Швидкість реакції та пересування людини набагато нижча, тому під час вигулу собак повідець потрібен майже завжди. Завдяки йому ми можемо убезпечити чотирилапого вихованця в складних ситуаціях, навчати його, запобігати небажаній поведінці, подавати м'які сигнали без команд. Це спосіб комунікації, а не предмет для ривків і покарань. Важливо знати про вигул собак та дотримуватися правил безпеки для різних порід. У цьому матеріалі зібрала базові поради, як користуватися повідцем, щоб не смикати собаку і отримувати задоволення від прогулянок.
Як захистити диван від кота? Поради, які допоможуть доглядати за кігтями і відучити дряпати меблі
Якщо ви живете з котом, то рано чи пізно у вас виникне питання: що робити з дряпанням. В хід можуть йти дивани, меблі чи чохли для них, м'які крісла і підлокітники, килим і двері, від подряпин пухнастика не врятуються навіть стіни. Часто люди можуть сприймати це як каприз або протест улюбленця. Але чи це так? У цьому матеріалі ми поговоримо, чому коти залишають такі згадки про себе, яку кігтеточку підібрати та де її розташувати, і як навчити улюбленця не дерти меблі.
Як зрозуміти, що собака захворіла? Ознаки, які не варто ігнорувати
Як і всі тварини, собаки не можуть, на жаль, сказати, що їм погано. Тому ключ до своєчасного виявлення захворювання — це уважне спостереження за поведінкою та фізичним станом собак. Навіть незначні, на перший погляд, зміни можуть свідчити про серйозні проблеми зі здоров’ям. Зібрала основні ознаки, які допоможуть зрозуміти, що ваш улюбленець занедужав.
Особливості породи чихуахуа: історія походження собак і догляд
Коли я побачила цю родину вперше, вони увійшли в кабінет, тримаючи песика на руках у рукавичках електрика. Сказали, що сьогодні у чотирилапого не найкраще почуття гумору. А от коли день був зовсім поганий, вони намагалися навіть не проходити повз нього.
Це був звичайний чихуахуа кремового кольору з дуже адекватним і трішки втомленим виразом обличчя. Лиця обох петперентів були втомлені дуже сильно, а руки мали сліди неодноразових укусів. Ці люди були відповідальними, тож наполегливо шукали причину, що можна зробити, щоб маленький монстр повернувся до нормальної поведінки. Бо ж тварин зазвичай люблять не за характер, а попри нього. Забігаючи наперед скажу, що в цього малого ми знайшли печінковий шунт (через патологію частини венозної системи, кров не проходить через печінку і попадає до кровотоку без очищення). Його боліло, нудило і не давало жити. Поведінка була лише наслідком.
Одразу наголошу, чихуахуа — не аксесуар, це жива істота. Смілива, кмітлива та винахідлива. Якщо ви не будете вчити його, то він залюбки навчиться сам і деяким речам навчить й вас. Вони як усі прагнуть отримати ласку. І якщо давати її щиро, вона повернеться. Це ж нам, людям з домашніми тваринами, добре знайомо.
Як петперентам собак підготуватися до літа? 12 речей, які допоможуть песику пережити спеку
У мене є один учень — сибірський хаскі. Влітку ми займаємось рано-вранці і після завершення робимо невеличку прогулянку. Я постійно чую від людей, що це «бідна собачка» і їй потрібно жити на півночі у снігах. Але цей хаскі ховається під ковдру, коли термометр показує менше +18, спить на сонечку до 11 години і в дощ робить такий вираз мордочки, коли його виводять на прогулянку, що нам стає соромно. Він настільки адаптувався до спеки і його власники так чудово використовують сучасні технології, що я відчуваю в ньому споріднену душу. Бо сама у захваті від спеки та літа.
Влітку ти можеш все: гуляти на світанку, проводити час на річці та морі, а ввечері тусити де завгодно. Звичайно, робота цьому може заважати, але зараз не про це. Поговоримо про цікаві та корисні ідеї, які зроблять літній сезон безпечним, яскравим і комфортним для вас, і для собаки.
Комфортне життя з цуценям: яких фахівців шукати відповідальному петперенту?
Ви свідомі, схильні до аналізу петперенти та любите розумітися у процесах? Готові вбирати будь-яку інформацію про собак, їхню поведінку і типи годування? Але неочікувано саме тут у житті починається справжній хаос. Сучасний власник живе в умовах надлишку інформації — не нестачі. І проблема вже не в тому, щоби знайти пораду, а в тому, яку з них вважати авторитетною. Кожен зустрічний — у реальному житті чи в мережі — ділитиметься своїм досвідом, навіть якщо це його перша собака. На прогулянці обов’язково знайдуться перехожі, які впевнено радитимуть, як саме варто впоратися з гавкотом собаки. Просто тому, що вони дивляться Animal Planet.Якщо ж ви плануєте серйозно займатися з собакою, то серед тренерів теж можете почути протилежні рекомендації. Адже кожен тягне ковдру на себе, відстоюючи свою сферу:
• кінологічний спорт — драйв понад усе, не гальмуйте собаку!• робочі функції — до біса слухняність, ідемо в поле!• підготовка до виставок — які ще поля? шерсть буде посічена! На бігову доріжку його!
А ще ж є їхні особисті погляди на процеси: яку амуніцію використовувати, де проявити жорсткість, як заохочувати.Ветеринарні лікарі так само часто говорять абсолютно суперечливі речі. Особливо, якщо це аналізувати вирваним із контексту. А якщо ви вирішите серйозно зайнятись харчуванням собаки, то тримайтеся міцніше, вас просто злиже ця хвиля.
Як зрозуміти, що кішка чи кіт вас любить?
Існує думка, що коти — пихаті тварини, які ні в кому не мають потреби. Мовляв, людина для них лише персонал, що задовольняє їхні потреби. Дійсно деякі коти можуть бути не надто ласкавими. Таке, наприклад, може бути через не дуже вдалу соціалізацію у ранньому віці. Вона, до речі, закінчується у котів на 7-8 тижнів життя і далі мало що вже можна змінити.
Коти насправді зберігають трошки більше незалежності, особливо у порівнянні із собаками. Однак сучасні дослідження доводять: коти здатні на міцні соціальні зв’язки та вміють впливати на увагу людини не гірше собак.
Тепловий удар у собак: як розпізнати, надати першу допомогу та запобігти?
Спекотні дні повертаються, а з ним важливе нагадування — не зачиняйте своїх чотирилапих у машині. Спека і закритий простір — не найкращі компаньйони. Ба більше, таке поєднання може бути смертельним. При +30°C під сонцем, салон автомобіля лише за 10 хвилин може розпектися до 42 °C.
Тепловий удар у собаки — це справжній шок для всього організму. Його небезпека в тому, що за короткий час може статися низка серйозних порушень, які часто стають непомітними, на перший погляд, але мають фатальні наслідки.
Японський бобтейл, курильський бобтейл, а які ще?
З представником однієї з цих порід я познайомилася, коли петперенти кішки-матері принесли новонароджене кошеня у ветеринарну клініку. У нього не було анального отвору і він був живий. Тоді, багато років тому, в моїй голові це не вкладалося. Як асистент, я дивилася на ветеринарного лікаря як на бога, який зможе щось зробити з цією безглуздою помилкою природи. Однак вирок був однозначним.
Нещодавно я була на виставці котів і, згадуючи цей випадок, багато спілкувалася з власниками розплідників породи про здоровʼя, догляд та особливості поведінки цих тварин. Тож сьогодні поговоримо про групу порід котів і кішок, яка дивує своєю зовнішністю. Що їх поєднує? Звісно, короткий хвіст.
Дружба двох дорослих котів — міф чи реальність? Як в одній квартирі подружити котів чи кішок?
Нещодавно передивилася «Секретне життя домашніх тварин 2». Бабуся з хатою в Нью-Йорку, повною котів, — мій улюблений персонаж.
В цілому можна сказати, що всі котолюби поділяються на два типи: ті, хто обмежується єдиним котом, як Хлоя, наприклад. І ті, хто впевнені, якщо є один, то може бути і два, і три, і п’ять. Ситуацію бабусі до уваги не беремо. Чи дійсно можна забезпечити якісне життя котам, якщо хочеться, щоб він був не один? І чи так радісно пухнастикам у компанії собі подібних? З'ясовуємо далі.
Гіпоалергенні породи собак: чи насправді існують такі тварини
У 2015 році в Індіані ветеринарні лікарі допомогли покращити стан собаки, що мав важку алергію на людську лупу. Ветеринари не завжди відразу розпізнають алергію на людину, оскільки це не входить до стандартного списку підозрюваних алергенів (хто б сумнівався). Стан цього песика покращувався, коли людина була в довгому одязі або використовувала гіпоалергенну косметику.
У 2011 році в Канаді було описано випадок, коли лабрадор мав алергію, яка проявлялась тільки в момент доторку до петперента, який використовував парфуми з мускусом.
У 2020 році клініка в Мюнхені задокументувала випадок реакції у собаки на натуральний шампунь, який регулярно використовував петперент — підтвердили реакцію на залишки засобу на шкірі людини.
Я зайшла з цього боку, щоб було більше об'єктивності, коли почнемо поговорити про інший. Не менш ніж 5% людей страждають на ту чи іншу форму алергії на собак. І, як завжди, сучасний маркетинг знає що з цим робити. Один з варіантів — просувати породи з особливим типом шерсті як «гіпоалергенні».
«Хочу собаку, але боюся, що сім'я не готова». Що робити в таких випадках?
В моєму оточенні серед учнів та знайомих чимало родин, де щонайменше один з членів або не дуже хотів собаку або був наповнений обмеженнями, щодо правил життя із ним: на диван та ліжко не можна, в спальню не заходити, гуляю вранці не я, фекалії та ригачки прибираєш ти, це ж тобі закортіло мати собаку. А вже через рік-два та сама людина вкладає собаку на свою подушку чи потайки дає вилизати скляночку з-під йогурту.
Втім, набагато більше ситуацій, коли любові не виникає чи відносини будуються складно. Тут необхідна допомога, бо всі ми дуже різні. Як зробити так, щоб і собаці було добре, і люди не відчували себе заручниками нашого бажання мати собаку? Розповідаю далі.
Померанський шпіц: усе, що треба знати про породу і догляд за ними
На борту «Титаніка» було троє собак, які пережили катастрофу. Звичайно, що всі вони подорожували першим класом. Джерела кажуть, що двоє з них були померанськими шпіцами.
Леді — із пасажиркою Маргарет Гейз (Margaret Hays), молодою американкою, яка врятувалась разом із собакою. Другу, ймовірно, звали Мікі. Вона подорожувала з Елізабет Джейн Ротшильд (Elizabeth Jane Rothschild) — заможною американкою, що подорожувала одна. У той час собаки мініатюрних порід були частиною елітного життя. Після трагедії, історії цих малих стали популярними у пресі й померанські шпіци здобули ще більшу популярність. Як тоді сталося, що цей пес належить до групи порід, серед яких маламут, ріджбек та чау-чау?
Як привчити кота до лотка?
Взяти дорослого кота з вулиці — завжди добра ідея. Так ви подаруйте дім і свою любов тому, хто цього потребує. Але треба бути готовим, що чотирилапого доведеться навчати нових правил поведінки, зокрема, як сходити в туалет у відведеному для цього місці — лотку. Хороша новина — усього в цьому житті можна досягнути, якщо мати достатньо наполегливості і терпіння, навіть навчити дорослого кота ходити в лоток. У цьому матеріалі розповідаємо, як привчити кота до туалету, що треба знати про лотки і наповнювачі і чим відрізняється привчання кота ходити до туалету від навчання кошенят.
Сфінкс — кіт без шерсті. Що треба знати про цю породу
Містер Бігглсуорт — кіт, якого майже не спускав з рук Доктор Зло. Акторська робота насправді була крута. Всі, хто хоч раз намагався навчити кота хоч якомусь трюку або банально привчити пухнастика до переноски, знають, що це завдання не для слабаків. Так ось, на початку фільму кіт Доктора Зло був з шерстю: виконував цю роль, як кажуть, перс. Але після кріоконсервації чотирилапий втратив шерсть і роль головного кота почав виконувати сфінкс Ted Nude‑Gent.
Зʼясувалося, що працювати з цією породою легко. У 1999 році Містера Бігглсуорта визнали котом року за версією журналу Cats Magazine. І, звичайно, після фільму почався сплеск зацікавленості до цієї породи.
Життя зі зрілою собакою: як зробити процес адопції комфортним для улюбленця
Усі мої собаки, за винятком одного пуделя, доживали до поважного віку — щонайменше 13 років, а рекордсмен не дожив лише три місяці до 18. Я обожнюю літніх собак, а тема геріатрії та якості життя з хронічними захворюваннями — окрема сфера мого професійного інтересу.
Адопція собаки похилого віку — не лише щасливий квиток для тварини на гідну старість. Це також може стати шансом для людини отримати спокійного, досвідченого компаньйона. Але поважний вік має свої особливості, які потребують уваги й розуміння. Тож що допоможе вам підготуватися до життя з літньою твариною?
Якщо ви зараз на етапі роздумів щодо адопції літнього пса, варто проаналізувати кілька речей:
фінансові витрати. Догляд за собакою похилого віку — значна стаття бюджету. Мова про якість життя: регулярні візити до ветеринара, підтримувальна терапія, спеціальна дієта, вигульник, якщо ви не можете повернутися додому на обідню прогулянку, тощо
підтримка. Чи є хтось, хто може допомогти з доглядом? іноді фізично — це доволі складно
очікування певної моделі поведінки. Зміни в поведінці літнього собаки можливі, але не завжди прості. Поважний вік часто означає, що улюбленець може не відповідати вашим очікуванням — і це нормально.
Як доглядати за очима кота? Поради
Турбуватися про котика — це не лише вчасно чистити лоток, годувати і пильнувати, щоб він чи вона завжди мали свіжу воду у мисочці. Це ще й дбати про здоровʼя улюбленця, зокрема, про його очі. Адже пил, алергії, вікові зміни і навіть простий контакт з шерстю можуть спричинити подразнення чи запалення. Як доглядати за очима кота, що точно робити не можна і які ознаки свідчать про небезпеку, розповідаю нижче.
Як привчити кота до переноски?
Уявіть собі життя, в якому у вас із собою завжди є власне невеличке місце для відпочинку зі звичними речами та запахом. Люди, які були змушені залишити або втратили назавжди свої домівки, багато віддали б за таку можливість.
Мати таке місце для кота, базою безпеки якого є його територія, — це як мати частинку цієї території, яка може пересуватися. Тобто переноска, бокс чи сумка, де можна перевозити улюбленця, при коректній підготовці може стати будинком в будинку, який ви завжди зможете взяти із собою. Запевняю вас, кіт буде вдячний.
Хочу собаку, але вагаюся: як ухвалити зважене рішення?
Бажання адоптувати собаку може супроводжуватися сумнівами. Це нормально. Навіть краще, ніж впевненість, що все буде пречудово тільки тому, що ви робите людяний вчинок.
Собака — не лише джерело радості, а й велика відповідальність. Ваші сумніви допомагають підготуватися і ухвалити усвідомлене рішення. Я знаю про що говорю, бо всі мої собаки — це собаки, які не мали нікого і нічого. Я ж мала рожеві окуляри та завищені очікування. Але ми разом пройшли шлях розчарувань, усвідомлення помилок та адаптації одне до одного. Цей шлях доволі виснажливий. Тому поговоримо, як його можна спростити.
Як переконатися, що мій собака достатньо гуляє
Вигулювати собак потрібно не тільки, щоб вони «зробили свої справи» чи вибігалися. Для будь-якої породи прогулянка — це ще й підтримка фізичного здоров’я тварини й збалансованого емоційного стану, а ще ймовірність мати нормальну поведінку.
Так, бувають випадки, коли просто неможливо погуляти із собакою більш ніж 20 хвилин. Але це мають бути поодинокі ситуації, які глобально не впливають на режим та рутину. Просто форс-мажор. Адже для собак прогулянки (ті 2-3 рази на день) — єдиний шанс отримати інформацію про навколишній світ.
Не існує порід, яким би не було цікаво йти на прогулянку. Тобто, не буває собак, які не люблять вигул. Зараз ми говоримо безпосередньо про дорослих улюбленців, бо цуценята та літні собаки мають трохи інші норми і можливості. Це окрема тема.
Що треба знати про хаскі: походження, особливості породи та догляд
Іноді, працюючи з петперентами собак, складаються такі стосунки, що ти знаєш майже все про чотирилапого. Майже всі хаскі з моєї практики належать до цієї категорії. Наприклад, Шаман. Очевидно, що це пес з характером: імʼя одразу натякає, що буде не просто.
Одного разу я мала забрати улюбленця, коли його людей не було вдома, але ключі в мене були. Увійшла — нікого. «Шаман, Ша-аман, Шаманчику… », — гукаю, ніби в лісі, навколо тиша. Мозок шепоче: «А раптом тебе не попередили і його тут взагалі немає?».
Мої руки були в жахливому стані після трьох собак і однієї консерви, тому подумала: помию руки і зателефоную петперентам. Ще раз покликала Шамана, відповіді не було. Починаю шукати в рюкзаку телефон. І тут — звук. А потім — він. Поважний пес, який взагалі не здивований. Наче ми домовлялись саме тут зустрітись ще вчора і це я запізнилась. Мені навіть ніяково стало. Впізнали свої «блакитні очка»?
Кіт любить спостерігати за вулицею. Як зробити його хобі безпечним?
Щодня до ветеринарних клінік потрапляють коти із травмами від застрягання у вікні, відкритому на провітрювання. Кровотечі, забої внутрішніх органів, переломи — це найкоротший список наслідків від падіння з неякісно захищених вікон. Немало котів після такого не доживають до прибуття у ветклініку.
Ви можете бути впевнені, що кіт абсолютно спокійний і просто спостерігає, але досить одного фатального збігу, щоб назавжди втратити свого улюбленця. Екологічна ніша кішки — хижак-викрадач, тож стеження за вулицею, висота, полювання через гру — базові потреби тварини.
Є пʼять «стовпів» котячого добробуту, коли йдеться про середовище:
безпечні місця для спостереження та відпочинку (на висоті в тому числі);
розваги/полювання/фізичне навантаження (ми реалізуємо це через гру);
контроль ресурсів (передбачуваність та режим);
взаємодія за ініціативою кота (так, не потрібно хапати його щоразу, коли вам цього хочеться, не кожен кіт таке витримає);
використання нюху (можливість дослідити нові запахи, залишити оновлення своїх на території).
Добре організоване житло та рутина знижують стрес та ймовірність появи поведінкових проблем у тваринки, підвищують якість її життя. Водночас самовигул створює додаткові ризики для котиків — від травм на дорогах і конфліктів з іншими тваринами до інфекції/паразитів, отруєння і навіть зникнення. Тому важливо організувати простір для спостереження на вікнах і балконах так, щоб це було безпечно для вашого котика і він й надалі отримував лише радість від цього хобі. Що для цього потрібно?
Як забезпечити комфортне життя коту з інвалідністю?
Розвиток сучасної ветеринарної медицини та наше ставлення до тварин (яке, до слова, змінюється щодня) дають можливості жити і радіти тваринам з інвалідністю. Ще 50 років тому у них майже не було шансів.
Сьогодні ж кіт, який втратив кінцівку, має параліч чи інші порушення, може мати доволі добре життя за умови правильного догляду, адаптації середовища, регулярних ветеринарних оглядів та тверезому погляду на його стан. Бо життя потрібно лікувати заради життя і його якість повинна бути найважливішим критерієм при ухваленні будь-яких рішень. А це складно, бо всі ми трішки егоїсти і в першу чергу піклуємось про свої почуття.
Ротвейлер: історія породи, особливості собаки та догляд
Коли я тільки починала займатися собаками, на дресувальний майданчик зі мною ходив один ротвейлер. Якось його петперентка прийшла й розповіла, що він ледь з розуму її не звів.
Жінка приготувала печінку на сковорідці, накрила її кришкою й відволіклась на коротку розмову з сусідкою. Коли повернулася й хотіла поїсти тієї печінки, то під кришкою було пусто, а сковорідка аж блищала. Вона подумала, що їй примарився увесь процес приготування. Однак в холодильнику, вочевидь, печінки теж не було. Готова печінка добре розмістилася у животику «ротті» — діарея наступного ранку це підтвердила.
Поговоримо про одну із найдавніших робочих порід Європи, ненажеру та мрію підлітків у 90-х.
Як облаштувати побут незрячого кота? Поради
У мережі зʼявилась історія про левицю Джозі, яка втратила свій зір, але після цього жила у прайді впродовж 5 років. Вона вижила тільки завдяки своїй соціальній групі, яка продовжувала захищати її. Однак й вона весь цей час намагалася залишатися активною та виконувати свою роль за допомогою інших органів чуття.
Ця історія показує, що втратити зір для домашнього кота — точно не вирок. Його світ не стає порожнім, просто переформатовується: запахи, текстури, звуки і навіть температура поверхонь можуть бути підказками.
Коти мають достатньо пластичну поведінку. Тому їхня здатність до компенсації настільки висока, що незряча тварина може вести цілком повноцінне життя. Але, звичайно, якщо людина розуміє, як підтримати в процесі адаптації. Є невелика різниця у її швидкості та глибині адаптації, якщо зір втрачено впродовж життя.