Киця каже няв. Як спілкуються коти

Навіщо розуміти свого кота

Окрім «няв», яке, до слова, буває дуже різним, коти передають інформацію багатьма іншими способами, які ми не завжди помічаємо.

Головне завдання будь-якої комунікації — бути зрозумілим і запобігти конфліктам, які потенційно можуть загрожувати здоров’ю чи життю. Тому будь-яка жива істота має доволі багатий репертуар можливостей. Що краще ми навчимося розуміти свого хижака — то комфортнішим стане наше співжиття.

Як комунікують коти

Які типи комунікації бувають:

• Візуальна. Основні інструменти — тіло і міміка
• Звукова. Репертуар звуків у котів доволі широкий
• Ольфакторна. Основні інструменти — сеча, кал і запахові залози на тілі
• За допомогою феромонів. Організм кота продукує речовини, які доповнюють інші типи комунікації

Візуальна комунікація у котів

Мова тіла може багато сказати про настрій і наміри кота. Баланс і положення хвоста, вух, вусів, форма очей і розмір зіниць — усе це потрібно враховувати комплексно, коли намагаємося з’ясувати, чого хоче наш звір — побавитися чи добряче роздряпати ноги.

Спокійний кіт

Спокійний кіт демонструє нейтральні сигнали:

• М’який погляд
• Вуха трохи «розвішані» або прямі, але не напружені
• Голова у природному положенні. Не нагинається, як при мисливській поведінці, і не піднімається набагато вище рівня спини, як тоді, коли тварина демонструє загрозу
• Губи і вуса не напружені
• Тіло розслаблене, баланс розподілений по всіх чотирьох кінцівках, ніби це ніжки столу
• Хвіст нейтральний або м’яко піднятий вгору з невеликим вигином кінчика

Схвильований кіт

Тривожний і наляканий кіт демонструє сигнали, які мають сприйматися як «Не наближайся. Мені страшно і доведеться захищатися»:

• Пильний погляд на об’єкт, який лякає кота. Це дає йому відчуття контролю
• Напружене тіло, баланс якого може бути зміщено у бік від об’єкта
• Хвіст зігнутий або притиснутий до тіла
• Вуса притиснуті до щік
• Кутики губ напружені
• Вуха помітно відведені вбік або притиснуті
• Зіниці розширені
• Частота дихання збільшується, воно стає поверхневим

Глобально треба пам’ятати два факти. Якщо тварина намагається зменшитися, то їй страшно. Якщо збільшитися — підіймає хвіст, шерсть і встає навшпиньки — то погрожує. Мова тіла і міміка — надзвичайно цікаві для вивчення.

Муркотіння

Звукова комунікація

• Муркотіння
• Трелі і щебетання

• Гарчання
• Різноманітні види нявкання
• Виття (стогін)
• Шипіння
• Стрекотіння (клацання)
• Волання

Муркотіння — наш улюблений котячий звук, який може бути різним і не завжди свідчить про розслаблення.

М’яке тихе муркотіння може бути інформацією про:

• хороший настрій
• нервозність і занепокоєння
• допомогу співрозмовнику, щоби він заспокоївся

Такий тип муркотіння може також мати терапевтичний ефект. Кіт навіть на столі у ветеринара чи грумера може почати муркотіти. Це спроба заспокоїтися, а не через задоволення. Саме тому не можна висмикувати з контексту сигнал і треба оцінювати картину повністю.

Раптове вимогливе муркотіння може бути спробою звернути на себе увагу або випросити смаколик.

Так звані трелі або щебетання — це короткий м’який звук, який коти часто використовують як спосіб привернути увагу, прохання йти за ними, вітання і дружній підхід, доброзичливий сигнал.

Нявкання — неймовірно ефективний інструмент котячої комунікації.

Короткі і високі звуки, ймовірніше, свідчать про позитивний контекст:

• Прохання приділити увагу
• Пустити чи випустити з кімнати
• Прибрати лоток
• Погодувати

Довгі і низькі — частіше про негативний контекст:

• Сигналізування про біль
• Занепокоєння
• Страх самотності
• Пошук чогось або когось

Запахова комунікація

Ольфакторна комунікація

Запахи — окремий розділ комунікації кота зі світом та найдавніший і найпоширеніший канал спілкування між тваринами. Це складна система, якою коти користуються у різних випадках:

• Самозаспокоєння
• Маркування території
• Сигнал про репродуктивний період
• Для ідентифікації членів своєї групи

Колонії котів формують свій специфічний запах і можуть відрізняти «своїх» від «чужих». Кішка також використовує запах для знайомства та обміну інформацією з незнайомими котами, що є дуже важливим у вільних умовах. Так тварини отримують інформацію одне про одного з мінімальним ризиком фізичних конфліктів, які потенційно загрожують здоров’ю та життю.

Основні «інструменти» — це сеча, кал і запахові залози на тілі.

Наприклад, маркувальне сечовипускання принципово відрізняється від гігієнічного, коли кіт попередньо викопує невеличку яму у субстраті, а потім ретельно закопує, щоб замаскувати запах. Щоб зробити помітну позначку, кішка залишає трохи сечі з особливо різким запахом і при цьому робить характерні рухи хвостом.

Аналіз запаху, залишеного іншою кішкою, іноді може виглядати доволі кумедно. Це явище називається «флемен» — зчитування інформації у мітці чи іншому джерелі запаху за допомогою вомероназального органу, розташованого у піднебінні. Спочатку кіт довго і ретельно принюхується, ні на що не відволікається, тоді відкриває пащу і піднімає голову. Застигла у флемені кішка нагадує підвислий смартфон, що виконує забагато операцій одночасно.

Загострювання кігтів теж є можливістю залишити візуальний і запаховий слід. Тому коли наступного разу кіт встромить кігті у диван, подумайте, чому йому знадобилося залишити на ньому більше свого запаху.

Феромони

Комунікація за допомогою феромонів

Це тепер класифікують як окремий тип комунікації. Феромони поділяють на кілька основних видів і у кожного з них є вузька функція. Це леткі речовини, що їх виділяють особливі залози.

Наприклад, залози на щоках кота допомагають помітити територію чи партнерів як дружніх і безпечних. А феромони, що виділяються у зоні навколо сосків, заспокоюють і гармонізують спілкування між кошенятами. Інформації про механізм роботи феромонів ще не так багато, але однозначно можна сказати, що це дуже важливий вид комунікації для наших домашніх хижаків.

Тому не переймайтеся зіпсованими білими кутами у квартирі, об які постійно треться ваш кіт. Він лишень намагається сказати, що тут комфортно і безпечно. Чи не цього ви хотіли досягти?