Заводимо кота, коли вдома вже є собака. 5 важливих порад

Налагоджуємо дружбу між улюбленцями

Любов до тварин завше всеосяжна і універсальна. Тому часто власники собак наважуються завести ще одну домашню тварину. Наприклад, кота. Чому б ні? Клопоту начебто менше, гуляти потрібно з одним собакою, і на їжу менше витрачатися, ніж якби другим був пес. І головне, собаці тепер не нудно! Принаймні саме так зазвичай прогнозують.

Загалом, на перший погляд, з котом справді менше нюансів. Однак так здається лишень спочатку. До того ж знайомство і мирне співіснування двох видів на одній території — це завжди кропітка праця, передусім, власника. Адже дружби може і не статися, і конфронтація чи повне ігнорування одне одного — доволі реалістичний наслідок.

Чому може не складатися дружба між молодим котом і собакою-старожилом?

Період міжвидової соціалізації у котів завершується раніше, ніж у собак. Якщо за цей час вони не отримували багаторазового позитивного досвіду взаємодії з іншим видом, то в майбутньому можуть ставитися до всіх його представників вороже або з острахом. Коти дуже схильні до неофобії. Усе нове вони найчастіше сприймають як небезпечне. Тому для уже дорослого кота наявність в новому будинку собаки може бути доволі стресовим чинником.

Окрім того, у собаки за роки проживання з вами склався звичний графік і низка ритуалів. А маленький (або вже й не дуже) пухнастик з кігтями може внести у його життя плутанину. Ще важливо враховувати: поява у сім’ї нової тварини може частково «вкрасти» увагу, раніше призначену собаці. А для них це серйозний удар.

Конфлікти можуть бути, у тому числі, спровоковані недотриманням субординації з боку меншенького. Кому сподобається нав’язливий впертюх, який заважає спати, лізе в миску або нападає на хвіст?

Щоб життя собаки і кота було максимально комфортним і доброзичливим, потрібно просто прийняти кілька важливих істин і поважати потреби обох тварин:

• Ваші кіт і собака НЕ ​​ЗОБОВ’ЯЗАНІ ДРУЖИТИ, вилизувати одне одного, спати разом і робити інші мімішні речі. Вони є різними біологічними видами! Це головне. Але ще — вони різні індивіди. Навіть між представниками одного виду не завжди складаються теплі стосунки, що й казати про таких різних тварин, як кіт і собака. Тому дуже важливо дати їм можливість вести різний спосіб життя. А якщо десь вони співпадають, це приємний бонус.
• Контролюйте себе, намагайтеся дотримуватися режиму спілкування зі старшою твариною із якнайменшими змінами. Усі ритуали, які ви мали до цього, важливо зберегти. Тут стане у пригоді допомога сім’ї, члени якої могли б відволікти новачка чимось цікавим, якщо у цей момент час старшої тварини.
• Правила поведінки в оселі встановлюєте ви. Дайте зрозуміти усім членам спільноти, що ви контролюєте ситуацію і готові стати на захист ображеного. Ніхто не мусить самотужки боротися зі страхом чи булінгом. Ви — команда.
• У собаки має бути місце, куди можна піти від кота, який виходить «полювати» перед сном. Не кожен пес може дати розумну відсіч малому з кігтиками-лезами.
• Всіляко дайте зрозуміти тваринам, що немає потреби боротися за ресурси: у кожного має бути своя миска для їжі і води (коту краще їсти і пити на «другому» поверсі), зручне місце для відпочинку (не ваше ліжко) і час для спілкування і збагачення середовища.

Ну а якщо усе це не допомагає і тварини живуть, як на лінії фронту — терміново звертайтеся до фахівця з поведінки. І тоді кожен їхній день стане не війною, а мирним і комфортним співіснуванням.