Життя з собакою: як підготуватися до змін?
З появою цуценяти все ділиться на «до» та «після». За умови, що ви усвідомлюєте рівень відповідальності й хочете виростити здорового і щасливого собаку. Перші кілька днів, коли зʼявляється домашня тваринка, людина проходить певний цикл.
Спочатку це відчуття абсолютного щастя, адже у вас тепер новий друг. Згодом приходить подив: «Що ж мені тепер через якогось собаку життя змінювати?». А за ним — відчай: «Це просто монстр, я з не даю з ним ради». Ці етапи передбачувані та абсолютно нормальні для ситуації, в якій ви перебуваєте. Як цьому зарадити і що робити, коли розумієте, що не готові до змін.
Прийняття
Обговоріть з родиною, хто та які обов'язки, повʼязані з цуценям, виконуватиме. Це дозволить не перекладати відповідальність за прибирання брудних пелюшок один на одного, а потім дратуватися через сам факт їхньої наявності. Або ж ця розмова дасть вам розуміння, що ви повністю, беззастережно самі за все відповідаєте. А це теж результат.
План
Продумайте свої реакції на найгірші варіанти та події. Наприклад, у вас термінове та важливе відрядження. Або у собаки серйозні поведінкові проблеми. Щеня або ви захворіли. Хто допоможе в цих випадках? Машиною, часом, словом. Коли є план, як вчинити в найнеприємнішій ситуації, поточні справи не призводять до стану паніки.
Відпочинок
Якщо відчуваєте, що втомились, попросіть про допомогу друзів і віддайте їм цуценя на пів дня. Якщо такий варіант неможливий, спробуйте максимально зайняти чотирилапого, наприклад, іграшками для собак, і просто дайте собі трохи часу перепочити. Можливо, ваш стан — це остання крапля в чаші втоми.
Добре — краще, ніж нічого
Є ще одна складність, з якою зустрічаються петперенти-початківці, яка теж не дає жити спокійно і щасливо. Називається вона — «Я недостатньо роблю». Я не гуляю стільки, скільки можна було. Не займаюся кожну вільну хвилину собакою. Порушую правила.
Ми всі недосконалі, а наше життя — це низка виборів. Якщо ви зараз у ситуації, коли мозок каже: «Дедлайн горить, закінчи вже нарешті цей робочий проєкт», а совість під гнітом почуття відповідальності, відповідає, що потрібно зробити ще один вигул та тренування з собакою, то доведеться вибрати те, що зараз в пріоритеті. І це нормально.
На щастя, з продуктами сучасної зооіндустрії в таких ситуаціях вам є чим замінити відсутність навантаження. Наприклад, якщо не можете вийти на традиційну прогулянку, то розкладіть корм чотирилапого по нюхальних килимках, а після дайте щось погризти. Поки цуценя займатиметься своїми справами, у вас буде можливість закінчити свою роботу.
Звичайно, це не може бути рішенням на постійній основі. Однак зробити не ідеально, а добре — це набагато краще, ніж не зробити нічого.
«Я більше не можу»: два варіанти розвитку
Найтовстіша стіна, з якою ми можемо зіткнутися, — «я більше не можу»: цуценя постійно чогось хоче, а я не розумію чого; він не дає мені спати; він просто некерований.
Такі думки нерідко виникають в головах людей, які лише взяли цуценя. Якщо це втома або відсутність інформації з конкретного питання, це пройде до ранку чи після консультації з фахівцем. Однак, якщо ви постійно перебуваєте в цьому стані, можливо, ви просто не готові до собаки.
У такому випадку є два варіанти розвитку подій. Простий — повернути цуценя. Жити в будинку, де дратує кожна дія, жахливо і для вас, і для чотирилапого. Це ваш варіант точно, якщо:
- через кілька тижнів спільного життя ви відчуваєте, що вам неприємний запах собаки;
- вам комфортно тільки, коли цуценя спить;
- вас дратують розкидані іграшки й будь-які зміни інтер'єру, які неминуче створює тваринка;
- гидливість щодо збирання брудних пелюшок і екскрементів не проходить або навіть посилилося.
Навіть якщо ви ухвалите таке рішення, повірте, люди, які дійсно піклуються про добробут цуценяти, не будуть вас засуджувати. Втім, варто розуміти, що найближчим часом собака — це точно не ваш супутник по життю. Адже це не вона була поламаною, а ви не готові до неї.
Складний варіант — змінити багато чого у своєму житті. Переглянути навантаження і відповідальність, щоб підтримувати нормальний фізичний і емоційний стан. Пам'ятайте, ви не робот. А процес формування прив'язаності це в першу чергу біологічний процес, який потребує часу.
Аби відзначати позитивні зміни в собі та в цуценяті, потрібно мати можливість їх помічати, тобто бути відпочилими та уважними. По-друге, розуміти, що саме вам потрібно помічати — мову тіла собаки, мікрокроки його успіхів або того, що у вас стало краще виходити. Для цього розумніше звернутися до фахівця з поведінки, який бачить все зі сторони й перебуває поза вашою системою.
Не буває абсолютно безпроблемних собак. Є люди, які не вважають щось проблемами. Всі цуценята пісяють та какають в будинку, іноді повз пелюшки для собак, іноді навіть на килим або диван. У такі моменти щоразу повертайтеся до думки, навіщо вам це і чи варте воно того. І спробуйте насолоджуватися життям з собакою, адже воно таке коротке.

