Як популярність породи впливає на її представників. Пояснюємо на прикладі французьких бульдогів

Особливості французьких бульдогів

Брахіцефалія — ​​анатомічна особливість черепа, вкорочений ніс, які призводять до низки проблем.

• Опуклі очі набагато частіше схильні до механічних травм під час прогулянок. Аж до того, що пил і пісок можуть спричиняти сильне подразнення.
• У складках шкіри лишаються часточки бруду, а тепло і вологість провокують ріст бактерій.
• Проблеми з серцево-судинною системою: колапс трахеї і гортані, потовщення м’якого піднебіння, вузькі носові ходи.
• Перегрів і бронхіти через неможливість нормального теплообміну.

Хондродистрофія — непропорційне тіло французьких бульдогів призводить до проблем опорно-рухового апарату.

• Короткі лапи компенсуються навантаженням на спину.
• Генетична схильність до хвороб міжхребцевих дисків посилюється з часом, а власники часто не встигають помітити, що у собаки є проблеми.
• Якщо не приділяти часу зміцненню спини і задніх кінцівок, собаки гірше рухаються і можуть страждати на больовий синдром, який проявляється зокрема проблемами поведінки: агресія до людей і тварин, укуси при дотиках чи розчісуванні, відмова від ігор і активності, реактивність. Залежно від типу і ступеня хвороби, симптоми різняться від болю до повного паралічу, який виникає доволі стрімко.

У Великій Британії провели масштабне дослідження властивих цій породі захворювань. Мета — описати демографію і поширені порушення всієї популяції французьких бульдогів на основі даних британських ветеринарних клінік. У породи є визнані проблеми зі здоров’ям органів почуттів, дихання, шкірних покривів і хребетного стовпа: дистоція, виразка рогівки, вивих колінної чашечки, грижа міжхребцевого диска першого типу, пороки розвитку хребців і спинний павутинний дивертикул, синдром брахіоцефальної обструкції дихальних шляхів (BOAS), який охоплює стенозування ніздрів, збільшені мигдалини, подовжене м’яке піднебіння, звужені голосові зв’язки, колапс гортані і гіпоплазію трахеї.

Найчастішими зареєстрованими порушеннями є зовнішній отит, діарея, кон’юнктивіт і дерматит шкірної складки. У псів зафіксували вищу ймовірність діагнозу, ніж у сук. По 8 з 26 найпоширеніших розладів: кон’юнктивіт, синдром брахіоцефальної обструкції дихальних шляхів (BOAS), агресія, блювота, розлад роботи верхніх дихальних шляхів, травми кігтів і стеноз носових ходів.

Синдром брахіоцефальної обструкції дихальних шляхів є серйозною проблемою, пов’язаною із благополуччям тварин. На їхнє життя негативно впливають хронічна задишка, непереносимість фізичних вправ, труднощі з харчуванням і порушення сну, апное.

Відносно низька поширеність зареєстрованих діагнозів BOAS та інших респіраторних хвороб у нинішній популяції різко контрастує з результатами інших проспективних клінічних досліджень. До прикладу, клінічне дослідження, проведене у Великобританії з використанням барометричної плетизмографії усього тіла показало, що 89,9 відсотків протестованих французьких бульдогів так чи інакше страждають на BOAS. Причому у 53,9 відсотків спостерігали клінічно значимий рівень хвороби.

Ці останні дані свідчать про те, що багато французьких бульдогів, хворіють на BOAS, що власники і ветеринарні лікарі можуть охарактеризувати як «норму для породи». Проблема у тому, що повсюдно висока реальна поширеність захворювання стирає уявлення про «норму».

На додачу, французькі бульдоги через особливий звук дихання, дещо відмінну міміку і опуклі очі іноді є незрозумілими для інших порід. Це доволі логічно у мові тіла собак, адже середньостатистичному чотирилапому здається, що перед ним особина із перезбудженням чи агресивним настроєм і спілкуватися з нею небезпечно. Тому бульдоги та інші породи з такою тілобудовою у дорослому віці можуть не подобатися деяким собакам.

Усе це не має засмучувати петперентів французьких бульдогів. Ветеринарна медицина уже вийшла на доволі високий рівень і може забезпечити високу якість життя. Однак разом ми здатні впливати на якість розведення і на те, що можна вважати нормою для собак такого типу.