Доля собаки. Як впливає на чотирилапого порідне кліше

Коли йдеться про будь-яку з популярних порід собак, ми передусім згадуємо ще з дитинства знайомі о́брази. Чимало фільмів і серіалів зробили відомими окремі породи, а головного героя наділили особливими якостями. Після кіно мільйони людей асоціюють усіх представників породи з чотирилапим суперстаром. Для кількох поколінь німецька вівчарка — це Комісар Рекс чи Мухтар. Усі акіта-іну — Хатіко. Пуделі — циркові «бабусині» собаки, а сенбернари — зразкові няньки для дітей.

Оксана Галан
01 квітня 2021
Поділитись:
Зміст:

Стереотипи про породи

Звісно, особини однієї породи мають спільні риси. Саме тому ми донині цінуємо породне розведення. Однак не завжди загальні характеристики збігаються з якостями головного героя улюбленого фільму. Окрім того, порода постійно трансформується. Розгляньмо детальніше найпоширеніші породні кліше.

«Це ж вівчарка» або пес, який від народження все знає

Німецька вівчарка в уявленні більшості людей — надзвичайно розумний і слухняний службовий собака зі стійкою психікою, який легко переносить спартанський спосіб життя. Це напарник і поліцейський пес.

Вони, дійсно, були однією з найнадійніших робочих порід упродовж багатьох років. Це сталося доволі органічно, оскільки спочатку німецька вівчарка повинна була допомагати людям у господарстві. Це були дуже витривалі собаки, які легко вчилися, чудово сприймали сигнали людини й успішно працювали в «команді». Саме ці якості спричинили їхнє масове використання у ролі службових собак в армії і поліції.

Професійна переорієнтація вплинула на породні риси. Тепер людина використовувала німецьку вівчарку в іншому амплуа. У розведенні постали нові акценти. Утім, готовність співпрацювати з людиною є у вівчарки не за замовчуванням. навчати потрібно будь-якого собаку. Орієнтування на породне кліше призводить до того, що людина заводить пса з думкою, що на нього не потрібно буде витрачати надто багато часу. Мовляв, собака самотужки піджене свої «налаштування» під правила вдома і спосіб життя петперента.

Собаки — бійці

Окремо варто сказати про чималий перелік найбільш тиражованих у медіа як «особливо небезпечні породи». Це американський стаффордширський тер’єр, бультер’єр, пітбультер’єр, аргентинський дог тощо. Зі статей і відеосюжетів раз у раз люди дізнаються про напади собак таких порід на людей, особливо — дітей. До речі, якщо напад скоїть тварина з абсолютно іншої породної групи, то у новинній стрічці це візуалізують, найімовірніше, світлиною саме перерахованих вище багатостраждальних псів.

Чи є агресивність до людей особливістю порід цього списку? Відповідь однозначна — ні. Навіть на самісінькому початку їхнього породного розведення могла заохочуватися агресивна поведінка до собак та інших тварин, але аж ніяк не до людини. Причина більшості конфліктів — у людях, які заводять собак такого типу для реалізації власних амбіцій і бажання самоствердитися. Якщо адекватного виховання нема, а петперент конфліктний, то будь-який собака почне проявляти агресивну поведінку, незалежно від породи.

Натомість не йдеться про гнучкість розуму, відмінну реакцію і терпіння псів, яких безпідставно назвали «небезпечними». Мені чомусь жодного разу не траплялася у  ЗМІ історія відомого бультер’єра-каністерапевта, який допомагає дітям з ДЦП, аутизмом, синдромом Дауна, депресією чи фобіями.

Найкращий собака, який ніколи не вкусить дитину

Втілення доброти і лояльності до людей, у тому числі — до дітей. Ідеальний сімейний собака, який одразу займає своє місце у родині. Ви гуляєте в парку з дітьми і псом без повідця, лежите разом на газоні, їсте морозиво і весело бавитеся м’ячем. Найімовірніше, ви вже уявлили лабрадора чи голден-ретривера.

Однак тут починається найцікавіше. За статистикою укусів у США, лабрадори посідають геть не останнє місце і перевершують доберманів і кане-корсо. Будь-який собака може вкусити. Були випадки, коли внаслідок укусів померанских шпіців чи такс помирали діти. Навіть найдоброзичливіший собака потребує виховання і дотримання правил поведінки. Якщо їх немає — хаос не забариться.

Вірність до кінця

Ще один дуже модний стереотип. Хатіко — акіта-іну, втілення справжнього друга, який ніколи не зрадить. Тим часом цих собак довгий час залучали для полювання на великих звірів, як кабани чи олені. Акіта-іну також належить до так званих аборигенних порід, які сформувалися з мінімальним втручанням людини. Навряд чи можна назвати їх аж такими людиноорієнтованими.

Та й сам Хатіко не є прикладом вірності. Це собака, який втратив власну базу безпеки в особі господаря і мав сформовані звички. Звичні механізми поведінки тварини дозволили впоратися з труднощами і продовжувати жити з отриманням необхідних ресурсів. Хатіко приходив в однаковий час на одне і те саме місце, отримував увагу і їжу. Це, ймовірно, і спричинило настільки наполегливу поведінку, якою так захоплюється чи не увесь світ.

Вірність і відданість завжди нас підкуповують, навіть якщо причини за цим цілком прозаїчні. Насправді, акіта-іну — волелюбний собака і часто не терпить ніжностей. Зачаровані образом Хатіко петперенти, доволі довго вчаться жити з норовливою твариною, яка прагне самостійно вирішувати у більшості життєвих ситуацій.

Породи змінюються

Екранні образи і давно сформована суспільна думка заважають самим собакам і приносять розчарування людям.

Я знаю багатьох доброзичливих стаффордширських тер’єрів, лякливих вівчарок і бордер-коллі, абсолютно не здатних навчатися через надмірний рівень збудження.

Не можна орієнтуватися на образ породи. Не керуйтеся стереотипами і дитячими уявленнями про знайомих псів.

Усі породи змінюються. Ми цінуємо у собаках уже абсолютно інакші якості. Вони ведуть інший спосіб життя і це не може не відображатися на поведінці. Відкиньте думки про Рекса, Хатіко і Лессі. Реальність суттєво відрізняється від цих героїв.

Собака — завжди собака насамперед. І лише потім — порода.

Залиш реакцію:
Оксана Галан

Фахівчиня з поведінки тварин і петперент трьох літніх собак-мандрівників

Поділитися:
Коментарі (0)
Тебе може зацікавити
Що треба знати про хаскі: походження, особливості породи та догляд

Іноді, працюючи з петперентами собак, складаються такі стосунки, що ти знаєш майже все про чотирилапого. Майже всі хаскі з моєї практики належать до цієї категорії. Наприклад, Шаман. Очевидно, що це пес з характером: імʼя одразу натякає, що буде не просто.

Одного разу я мала забрати улюбленця, коли його людей не було вдома, але ключі в мене були. Увійшла — нікого. «Шаман, Ша-аман, Шаманчику… », — гукаю, ніби в лісі, навколо тиша. Мозок шепоче: «А раптом тебе не попередили і його тут взагалі немає?».

Мої руки були в жахливому стані після трьох собак і однієї консерви, тому подумала: помию руки і зателефоную петперентам. Ще раз покликала Шамана, відповіді не було. Починаю шукати в рюкзаку телефон. І тут — звук. А потім — він. Поважний пес, який взагалі не здивований. Наче ми домовлялись саме тут зустрітись ще вчора і це я запізнилась. Мені навіть ніяково стало. Впізнали свої «блакитні очка»?

Померанський шпіц: усе, що треба знати про породу і догляд за ними

На борту «Титаніка» було троє собак, які пережили катастрофу. Звичайно, що всі вони подорожували першим класом. Джерела кажуть, що двоє з них були померанськими шпіцами.

Леді — із пасажиркою Маргарет Гейз (Margaret Hays), молодою американкою, яка врятувалась разом із собакою. Другу, ймовірно, звали Мікі. Вона подорожувала з Елізабет Джейн Ротшильд (Elizabeth Jane Rothschild) — заможною американкою, що подорожувала одна. У той час собаки мініатюрних порід були частиною елітного життя. Після трагедії, історії цих малих стали популярними у пресі й померанські шпіци здобули ще більшу популярність. Як тоді сталося, що цей пес належить до групи порід, серед яких маламут, ріджбек та чау-чау?

Гіпоалергенні породи собак: чи насправді існують такі тварини

У 2015 році в Індіані ветеринарні лікарі допомогли покращити стан собаки, що мав важку алергію на людську лупу. Ветеринари не завжди відразу розпізнають алергію на людину, оскільки це не входить до стандартного списку підозрюваних алергенів (хто б сумнівався). Стан цього песика покращувався, коли людина була в довгому одязі або використовувала гіпоалергенну косметику. 

У 2011 році в Канаді було описано випадок, коли лабрадор мав алергію, яка проявлялась тільки в момент доторку до петперента, який використовував парфуми з мускусом. 

У 2020 році клініка в Мюнхені задокументувала випадок реакції у собаки на натуральний шампунь, який регулярно використовував петперент — підтвердили реакцію на залишки засобу на шкірі людини. 

Я зайшла з цього боку, щоб було більше об'єктивності, коли почнемо поговорити про інший. Не менш ніж 5% людей страждають на ту чи іншу форму алергії на собак. І, як завжди, сучасний маркетинг знає що з цим робити. Один з варіантів — просувати породи з особливим типом шерсті як «гіпоалергенні».