Любов до Піци. Історія одного щасливого кошеняти, яке стало дорослою (і кумедною) кішкою
«У нас з друзями є гра. Я показую їм фото і вони намагаються знайти на ньому Піцу. Іноді це неможливо, бо ти просто не розумієш, де там може бути кішка», — розповідає про свою домашню тваринку Валерія. Піца — кішка, яку вони з чоловіком Владом одного вечора привезли додому в коробці.
Кошачий компроміс: чому саме чорна киця
Валерія і Влад зрозуміли, що хочуть котика, коли на початку повномасштабного вторгнення взяли на перетримку двох пухнастиків. «Ми взагалі думали колись про собаку, але коли в нас вже пожили коти, зрозуміли, що ментально це абсолютно наша тваринка, — каже Валерія. — От настільки нам комфортно було з ними. Тоді остаточно вирішили, що це буде кішка. Єдина умова Влада — він хотів, щоб вона була чорною. Чомусь придумав, що справжні коти мають бути чорними».
Купувати породистого кота не хотіли, тож пішли на платформу-оголошень. Там натрапили на одне кошеня — власниця віддавала його за символічну плату. Коли приїхали за адресою, зрозуміли, що світлина Піци й те, як вона виглядає — абсолютно протилежні.
«Я підходжу до неї ближче і я розумію, що киця взагалі не така як на фото. Була дуже худа, така страшненька, — пригадує вечір знайомства з Піцою Валерія, — Я дивлюся на Влада, він дивиться на мене і ми ніби очима намагаємося дати одне одному сигнал: ми беремо кошеня, чи ні. Але очевидно було, що ми заберемо її. Ми не змогли б просто розвернутися і піти»,
— так дороги Піци і її людей перетнулися.
Травень, день народження і нове ім’я
Валерії та Владу сказали, що кошеня народилося в травні, але вони не знали дати. «Оскільки ми вже дорослі люди й не можемо запам'ятовувати зайві дати днів народжень, то вирішили, що це буде або число мого дня народження або число дня народження мого чоловіка і ми просто додамо травень. Він виграв», — розповідає Валерія. Зараз Піці три роки, тепер свій день народження вона святкує 23 травня.
Як вони обирали імʼя для кішки? Все геніальне — просте: Влад любить піцу. Це був їхній єдиний варіант. Хоча зараз кішку кличуть Піцою, коли вона робить шкоду або погано поводиться, каже Валерія: «Бо зазвичай вона Пірожуня, Жужа, Жужель. Словом, будь-які похідні від Пірожуня. Пірожунею вона стала на якийсь там третій чи четвертий місяць життя з нами. Ми її так постійно називаємо».
Ранок з Піцою: м’якенькі лапки і шалена енергія
Піца будить своїх людей вранці. Вдень має кілька активних годин, коли гонить по хаті, а потім — спить. Відпочивати вночі любить на ліжку: лягає на ковдру біля ніг своїх людей. Киця має ще один ритуал: «Вона вранці приходить до мене на подушку, до мого волосся, починає його мʼяти й пускати слюні. Ніби вона мне животик мами, стимулює молоко. Вона так робить з самого дитинства».
А ще Піца любить полювати на мух. «Вона постійно ловить мух. Буває тримає їх під лапою і періодично дивиться, чи вона ще жива. Якось я працювала, тут до мене підходить Піца і я чую, щось жужить, а не можу зрозуміти, звідки той звук, — згадує Валерія. — Дивлюсь на неї й розумію, що в неї в роті літає муха, яку вона тримає і не випускає. Я починаю просити випустити, виплюнути і тут вона просто її проковтує і продовжує дивитися на мене. Це було жахливо і смішно водночас».
Піца обожнює їсти курятину, розповідає Валерія про харчові вподобання киці: «Вона дуріє, коли я іноді купую курку-гриль або щось готую з курки. Обов'язково треба з нею поділитись, бо інакше буде кричати. Постійно клянчить в нас їжу». Кішку Влад і Валерія сприймають як повноцінного члена сімʼї. Привчили її до переноски, постійно беруть з собою в мандрівки.
Хвостик, що не втомлюється дарувати радість
Що Піца змінила в їхньому житті? Подарувала відчуття дому. Стала острівком затишку. А ще — доказом такого, що любов здатна зцілювати. «Коли ми її лише забрали, вона була об'єктивно дуже страшненька, блохаста, худа, налякана, — пригадує Валерія. — Але потім з кожним днем вона ставала гарнішою, здоровішою, все більше і більше привʼязувалася до нас. Бо ми піклувалися про неї. Ми давали їй цю любов». І продовжують ділитися нею досі.
