Сіамська кішка. Що треба знати про породу

Що говорять про сіамських котів

Сіамська кішка — магічне створіння.
Ви можете замкнути від неї комірчину, але не душу.
Викинути з ванної, та не з голови.

Дане Лерн

Коли йдеться про сіамську кішку, у Східній Європі найчастіше уявляють здорову округлу тваринку з чорною маскою і загрозливою агресією. Історії про те, як ці коти «мстилися», атакували з верхніх полиць, як винищувачі, і роздряпували людей до напівсмерті, передавалися, як фольклор. Навіть мені їх переповідали у стилі «передайте Олені Михайлівні, що Наталя Петрівна говорила Марині Сергіївні про те, що Ганна Іванівна пропонує». Сіамська кішка — порода неймовірно цікава. З’ясуймо, що правда, а що — вигадка.

Історія походження

Таїланд, який до 1939 року називався Сіам, — країна Південно-Східної Азії. За розмірами приблизно дорівнює Франції. Має розвинуте сільське господарство, родовища сапфірів і рубінів, ліси з дерев цінних порід, багаті культурні традиції. Усе це особливо приваблювало європейських колонізаторів. Утім, на відміну від сусідніх країн, Таїланд ніколи не був колонією. «Країна Вільних» залишалася буфером між колонізованими Великою Британією і Францією частинами Азії. Це дозволило довго зберігати унікальність.

Експорт сіамських котів з країни був заборонений. Навіть всередині дістати їх можна було лише, якщо пощастить. Король Сіаму всіляко оберігав кішок і надавав їм монаршого статусу. Саме тому про сіамських котів довго ніхто не знав.

У другій половині XIX століття кілька котів цієї породи вперше потрапили до Європи — як аристократичний подарунок. Один з них став зіркою виставки у Кришталевому Палаці у Лондоні в 1872 році. Опісля порода міцно запала у серця шанувальників котів. В Європі, а трохи пізніше й в Америці, почалася «сіамська» лихоманка. Порода опинилася на хвилі любові і популярності. А це, на жаль, ніколи не йде на користь тваринам. Чому — читайте у ще одній нашій статті.

У 1892 році пошанувач породи і відомий експерт Гаррісон Вейр склав стандарт «Королівської сіамської кішки». Він описав перший різновид сіамського забарвлення, відомий зараз як seal point.

На сьогодні заводчики і любителі сіамських котів домоглися введення у породу і визнання майже усієї палітри забарвлень, яку тільки можна уявити.

Зовнішність сіамської кішки

Сіамськиі коти балакучі, кмітливі і за поведінкою ближчі до собак. Вони чудово вчаться, воліють не лишатися осторонь вдома й подекуди нагадують маленьких мавпочок, які всюди знайдуть собі роботу.  

Розміри, вага і забарвлення

Дуже компактна і водночас незвична за форматом порода. Сіамам властивий виражений статевий диморфізм. 

Вага самців — 4-5 кілограмів. Самиць — 3-4 кілограми.

Ріст у холці коливається від 22 до 25 сантиметрів.

Довжина тіла може становити 55-60 сантиметрів.

У різних асоціаціях, яких у породному світі котів чимало, визнано безліч варіацій сіамського забарвлення. Ці відмінності пов’язані з окремою чи спільною реєстрацією сіамоподібних кішок. Таких, як балійська, орієнтальна тощо.

CFA (The Cat Fanciers’ Association) визнає у сіамських котів лише 4 забарвлення: seal point, blue point, chocolate point та lilac point. Сіамські коти інших забарвлень (cream point, red point, parti-color point та lynx point) належать до групи короткошерстих колор-пойнтів. 

Такі асоціації, як American Cat Fanciers Association та Cat Fanciers’ Federation, реєструють чистопорідних сіамських та сіамоподібних кішок разом, без виділення забарвлення колор-пойнт. Однак не допускають у розведення лінії довгошерстих порід цього типу.

The International Cat Association і більшість європейських асоціацій і федерацій вважають сіамів і сіамоподібних кішок, які походять від орієнтальних короткошерстих, спільною порідною групою. Їх реєструють або усіх в основній племінній книзі, або ж із поділом на офіційний і додаткові реєстри. 

Загалом розібратися у цьому непростому світі, якщо ви хочете породисту тварину, доведеться. Це не так вже й легко.

Тривалість життя сіамської кішки

За даними шведських страхових компаній, які стежили за кішками віком до 12,5 років, є такі факти:

середня тривалість життя котів сіамської групи становить 10-12,5 років
68% живуть до 10 років
42% — до 12,5 років і більше

За даними англійських ветеринарних лікарів, середня тривалість життя сіамів становить 14 років.

Нерідко причиною ранньої смерті цих котів є не лише хвороби, а й наслідки їхньої надзвичайної цікавості й безвідповідального ставлення людини: вікна без сіток «антикішка», загублені тварини тощо.

Характер сіамських котів

Сіамська кішка — це собака, які виглядає, як кіт. Дещо безпардонні, кмітливі, без проблем у дресируванні. Дуже люблять увагу і фізичний контакт. Якщо ви мрієте про кота у традиційному розумінні цього виду, який «живе сам по собі» — це не ваша порода. Сіами дуже балакучі. Вони доволі часто і доречно користуються звуковим типом комунікації. Зауваження від свого кота ви будете чути регулярно.

Вони переважно компанійські і при правильному підборі пари цілком уживуться в групі і навіть весело проводитимуть час.

Поширені захворювання

Косоокість.

Зір кішки може бути у нормі, однак виглядає це своєрідно і є вадою.

Ністагм — захворювання зорового нерва, що викликає коливання ока праворуч-ліворуч або вгору-вниз. Якщо помітили таке, одразу зверніться до ветеринарного лікаря. Це може бути симптомом низки інших захворювань.

У породи також часто діагностують прогресувальну атрофію сітківки (PRA), що призводить до погіршення зору, а у деяких випадках — до сліпоти.

Тобто з сіамским котом потрібно щорічно відвідувати офтальмолога.

Вигин чи залом хвоста.

Доволі довго таке вважали нормою для породи. Однак зараз це є неприпустимим відхиленням. Не забувайте, що хвіст — продовження хребта. Не вірте тим, хто вас переконуватиме, що нічого страшного у цьому немає.

Є деякі дані про те, що сіамські коти схильні до астми. За статистикою, хвороба найчастіше розвивається у віці 6-9 років.

Деякі лінії схильні до таких онкологічних захворювань:

• Лімфома і лімфосаркома. Зазвичай вражає лімфатичні вузли (розподілені по всьому тілу), грудну порожнину, кишківник, ніс, нирки і нервову систему.
• Аденокарцинома тонкого кишечника. Ці пухлини швидко прогресують і призводять до часткової закупорки кишківника. Найпоширенішими симптомами є втрата апетиту і ваги, блювота і діарея.

Як і більшість кішок східної групи, сіами схильні до пікацизму — поїдання неїстівних предметів. Такі тварини ковтають клаптики тканини, пластик та інші матеріали, що може привести до непрохідності кишківника. Такі відхилення у поведінці потрібно контролювати спільно з ветеринарним лікарем і спеціалістом з поведінки кішок.

Хвороба Німана-Піка (сфінгомієліноз) —це спадкове захворювання, яке спричиняє нестача ферменту сфінгомієлінази. Це призводить до накопичення сфінгомієліна у клітинах нервової системи і таких органах, як печінка, селезінка, нирки, легені і кишківник.

Клінічні ознаки проявляються з тримісячного віку і включають атаксію (нескоординовану ходу), дисметрію (непропорційно високі підйоми лап при ходьбі), тремор голови, втрату рівноваги і розчепірені пальці. Деякі коти демонструють стереотипне жування. Печінка і селезінка можуть помітно збільшуватися. Розвивається прогресуючий параліч і більшість тварин помирає у віці до 1 року.

Мукополісахаридоз

Це група спадкових захворювань. Вони класифікуються як:

• MPS I — дефіцит α-L-ідуронідази, виявлений у домашніх кішок
• MPS VI — дефіцит арилсульфатази B, виявлений у сіамських і домашніх короткошерстих кішок — це одне з найчастіше ідентифікованих порушень накопичення

Це захворювання призводить до накопичення глікозаміногліканів у численних клітинах організму, включаючи печінку, шкіру, м’язи, кістковий мозок і лейкоцити. Клінічні ознаки включають:

• Зниженний темп росту
• Деформація скелета — ущільнене обличчя з широко розставленими очима і маленькими вухами.
• Затримка росту та аномалії скелета
• Збільшена печінка
• Помутніння рогівки (зазвичай прозорі ділянки перед очима здаються мутними)
• Розумова відсталість також може бути очевидною

Перші ознаки здебільшого виявляются у 6–8 тижнів. Деформація скелета призводить до змін у ході. Маніпуляції з суглобами переважно болісні. 

Гангліозидоз

Це спадкове вроджене порушення ліпідного обміну, також відоме як «лізосомна хвороба накопличення».

У хворих котів немає фермента для метаболізму певних ліпідів (жирів). Це означає, що вони накопичуються у клітинах організму і викликають порушення нормальної кліткової функції.

У котів розрізняють дві форми гангліозидозу:

• GM1 — викликана нестачею фермента кислої β-галактозидази
• GM2 — викликана нестачею ферментів гексозамінідази A і B

Захворювання викликає накопичення ліпідів, відомих як гангліозиди, особливо у нейрональних клітинах центральної нервової системи. У хворих котів прогресують неврологічні симптоми, такі як:

• Атаксія (нескоординована хода)
• Тремор
• Ністагм 

Інші ознаки включають:

• лицевий дисморфізм — пласка широка голова і маленький череп
• помутніння рогівки і порушення зору
• хворі кошенята можуть відставати у рості

В уражених кішок симптоми зазвичай вперше виявляються до 5 місяців. З часом вони прогресують, допоки не з’являється слабкість (спочатку задні кінцівки, потім — передні), депресія, судоми. В кінцевому результаті тварина помирає орієнтовно у віці 8-10 місяців.

Системний амілоїдоз

Системний амілоїдоз також був описаний у сіамських кішок. Амілоїд може накопичуватися у різних органах, включаючи кишківник, печінку і нирки. У нирках це може призвести до хронічного захворювання, а у печінці часто викликає гепатомегалію і робить її надзвичайно крихкою. Самовільний розрив печінки з кровотечею у черевну порожнину стається при таких захворюваннях доволі часто.

У сіамських кішок було виявлено ​​спадкову схильність до генної мутації, що призводить до утворення амілоїдогенних форм сироваткового білка амілоїду А (SAA). У здорових кішок амілоїд не накопичується. Хвороба виникає у результаті комбінації аномального гену, який викликає аномальну структуру білка SAA, а також через інфекційні або екологічні фактори, які призводять до системного запалення і таким чином збільшують вироблення цього білка в уражених кішок.

Генетична основа і спосіб успадкування цих порушень досі не з’ясовані.

І ще одне неймовірно цікаве спостереження ветеринарних фахівців і дослідників. У сіамських кішок є мутація білку під назвою тирозиназа. Мутований білок бере участь у виробленні пігменту меланіну за певної температури. Ця мутація зачіпає лише одну амінокислоту у білку, але різко впливає на його функцію.

Шерсть і мозок здаються ніяк не пов’язаними, однак не у цьому випадку. Клітини шкіри і деякі клітини мозку походять з однієї і тієї самої групи ембріона. Це означає, що якщо тирозиназа не працює у теплих ділянках шкіри кота (там є інше забарвлення), то білок також не працюватиме у клітинах мозку. Така відсутність функціональності викликає відчуття неспокою. Тирозиназа бере участь у виробленні дофаміну. Коли він не працює, цей білок утворює згустки в мозку і викликає симптоми, дуже схожі на хворобу Альцгеймера у людей. У кішок цей стан характеризується порушеним режимом сну і харчування, дезорієнтацією, втратою здатності до навчання і надмірною вокалізацією у нічний час.

Як бачите, питань про здоров’я і генетику дуже багато. Тому варто їх обговорювати з заводчиком заздалегідь і ретельно вибирати тварину.

Догляд за сіамською кішкою

Сіамська кішка більш теплолюбива, аніж інші породи. Тому готуйтеся до того, що знадобиться спеціальний одяг (светрики або попони), а вдома потрібно буде організувати теплі місцинки. Ви частенько знаходитимете свого кота посеред теплих речей. 

У шерсті без підшерстя також є переваги. Сіамська кішка не потребує активного вичісування / намивання. Однак це не означає, що вдома не буде шерсті. Тонкі короткі світлі волосинки міцно чіпляються до одягу і меблів. Для догляду за шерстю сіамської кішки можна використовувати спеціальні гумові рукавички або щітки з короткою натуральною щетиною.

Найчастіше сіамські коти позитивно ставляться до купання. Їх цілком реально привчити до цієї процедури, якщо приділити вдосталь часу.

Сіами — активні. Готуйтеся, зокрема, й до того, що у лотку вони теж влаштовуватимуть розкопки. Тому краще одразу обирайте лоток максимально великий і глибокий. Поруч варто покласти килимок для уловлювання наповнювача.

Точилки для кігтів, ймовірно, швидко зношуватимуться. Тому підберіть відповідну і організуйте легальну можливість точити кігтики і маркувати територію.

Виховання сіамської кішки

Виховувати цих котів — справжнє задоволення. Добра харчова мотивація, активність і бажання бути зі своєю людиною дають неабиякі переваги. 

Хоча іноді це сприяє формуванню небажаних поведінкових ланцюжків. Хіти скарг:

• лазіння по столу (+ пічки, шафи і все, що здасться вартим уваги)
• неспокій на самоті (вокалізація, дряпання дверей і меблів)
• занадто активні ігри
• порушення режиму дня
• надмірна вокалізація

Щоби мати шанс впоратися з небажаною поведінкою, згадаймо про базові потреби котів, а також деталі, що безпосередньо впливають на небажану поведінку.

5 факторів, які роблять життя з сіамською кішкою комфортнішим:

1. Використання 3D простору. Кіт, особливо цієї породи, має потребу стрибати і досліджувати територію. Жити у 40 кваратних метрах нудно. Адже тут тварина швидко вивчає кожен куточок. Якщо ви не організуєте ігрових комплексів, поличок і тунелів, кіт сам вирішить, як розважатися. До вподоби точно будуть стіл і пічка.
2. Вдосталь часу для спілкування. Сіамські коти не є одинаками. Вони потребують товариства. Якщо вас немає вдома по 12-14 годин і ви приходите лише спати, тварина страждатиме.
3. Правильні іграшки. Це не обов’язково дорого, головне — враховувати порідні особливості. Пам’ятаю одного звіра, у якого найгучніше «Няв!» викликала гумка від піпетки. Ми прив’язали її на мотузочку, і кіт був у дикому захваті.
4. Регулярні фізичні і ментальні навантаження. Активність сіама треба скеровувати у конструктивне русло: займайтеся фітнесом і продовжуєте здорове життя суглобам улюбленця. Вчіть його користуватися інтелектуальними іграшками і розв’язувати завдання. Допомагайте опановувати нові навички і кумедні трюки.
5. Розуміння, як правильно навчати кішку. Улюбленець нявчить і ви йому відповідаєте: «Ти їсти хочеш?». Це заохочення увагою. Він кричить голосніше, і ви йдете в кухню і підсипаєте йому в миску корму. Це заохочення їжею. Вуаля! Ланцюжок вивчений, хоча ви на цьому і не наполягали.

Якщо правильно організувати період соціалізації, привчити до шлеї, повідця, переноски і робити це регулярно, сіамський кіт може стати чудовим супутником у подорожах і любителем прогулянок. Якщо, звісно, захоче.

Рекомендації щодо раціону сіамської кішки

Кондиція сіамів, на відміну від більшості порід, має бути наближеною до 4. Те, що вони легкі і тонкі, не має надихати вас на план «відгодувати» чотирилапого. Сіами — це газелі у світі котів. При цьому бажання попоїсти у них цілком хижацьке. Якщо вони, звісно, здорові. 

Тому повноцінний добовий раціон варто розбивати на 5-6 годувань. Обов’язково стежте за кількістю випитої води. Це надзвичайно важливо для здоров’я кота.

Як обрати кошеня сіамської породи

Якщо ви хочете кошеня саме цієї породи, почніть з вибору заводчика. Для цього краще походити по виставках і поспілкуватися з людьми особисто. Не забирайте кошеня з виставки — це емоції. Потрібно керуватися здоровим глуздом:

1. Візьміть контакти заводчиків, з якими познайомилися, вивчіть інформацію про розплідник. Вдумливо і детально, до дати заснування.
2. Ознайомтеся з документами: договір купівлі-продажу, родовід, генетичні тести.
3. Попросіть надіслати вам якомога більше відео обраного кошеняти, щоб упевнитися у потрібному темпераменті.
4. Підготуйте своє помешкання до приїзду тварини: іграшки, лоток, наповнювач, миски тощо.
5. Продумайте, як ви його привезете додому. Це буде справжня пригода.
6. Приготуйте гроші. Хороше кошеня не може коштувати дешево. В’язка, годування, вакцинація, генетичні тести та інші складові утримання і розведення коштують відповідно. Не сподівайтеся на диво. Здорова породиста тварина — недешеве задоволення.

Хороший заводчик відповідатиме на всі ваші запитання і не дратуватиметься через надмірну цікавість. А якщо це не так — шукайте інше місце для купівлі улюбленця.

Чи підходить вам сіамська кішка

Якщо вам до душі такі особливості породи, як:

• не надто стандартний зовнішній вигляд
• допитливість та активність
• балакучість, іноді навіть гучність
• комунікабельність

і, можливо, глибоко в душі ви трохи «собачник» — тоді це ваша порода.

Тільки пам’ятайте про це, коли тридцятий раз повертатимете обірвані штори на місце. Ви самі підписалися на життя з сіамською кішкою.