Тварини і карантин. Чому оренда собак – це погана ідея не тільки для самих собак

Оренда собаки – в чому небезпека для тварини, власника та орендаря

Брати на прокат речі та предмети – поширена світова практика, яка дозволяє уникнути накопичення непотрібного “мотлоху” (мова про інструменти, обладнання та решту предметів, які можуть час від часу знадобитися), або відчути себе мобільнішим в сучасних умовах (якщо говорити про офіси, житло, склади та подібне нерухоме майно). Але що робити, коли справа стосується оренди живої істоти? Детально розглянемо всі можливі ризики, з якими стикаються петперент, орендар і сама тварина.

Чому це погано для собак

Навіть якщо пес практично не звертає на вас уваги надворі, не прислухається до прохань і тягне так, що відриваються руки, він все одно виходить на прогулянку зі СВОЄЮ людиною. А петперент — це запорука його безпеки, яка дає змогу бути активною, досліджувати навколишній світ та відчувати себе комфортно.

Теорія відданості, яка є однією з найґрунтовніших і використовується у вивченні поведінки, свідчить про те, що відданість – це біологічно та хімічно обумовленний зв’язок, в якому той, хто його відчуває, починає шукати шляхів зближення з визначеним суб’єктом, коли відчуває небезпеку або дискомфорт. Така поведінка покликана привернути увагу і домогтися реакції від цієї значущої особистості, яка здатна усунути цю загрозу. Тобто, навіть якщо ваш підопічний любить всіх довкола, йти з дому незрозуміло з ким, стикатися зі складнощами під час вигулу, не отримувати нічого звичного і прогнозованого він точно НЕ прагне. Собака вийшла на вулицю без своєї гарантії безпеки. Це все рівно, що ви самі, без знання мови і законодавства, опинилися в чужій незнайомій країні.

Чому це погано для орендаря собаки

Якщо людина відповідальна і, як не дивно, петперенту та улюбленцю дуже пощастило, нічого приємного, окрім незвичного фізичного навантаження, тварина не відчує.

Впевнені, що вам сподобається, якщо голден ретривер, побачивши давнього друга, чимдуж помчить до нього і забуде, що ви є на іншому кінці повідця? Адже сторонній перехожий-орендар для голдена – ніхто (дивіться перший пункт), а от кудлатий приятель знайомий та зрозумілий. Отже не варто особливо опікуватися чужинцем і можна ввімкнути форсаж своїх тридцяти п’яти кілограмів на повну. Запевняємо, що приємного буде мало.

Або, наприклад, прибирання екскрементів. Ви точно уявляєте, що саме і як потрібно робити? Як ви з цим упораєтесь?

А ще одяг для вигулу… Оскільки виходів у світ зараз критично мало, то, цілком зрозуміло, що леді або кавалеру захочеться бути гарно вбраними яскравого сонячного дня. Але тієї миті, коли песик вирішить поставити на одежину свої лапи, забризкає слиною або, моє улюблене, зіб’є з ніг, чи будете ви так само впевнені, що воно того варте? Особисто я до сих пір із сумом згадую куртку, яка стерлася на ліктях до дірок, коли довелося тримати шестидесятикілограмового леонбергера своєї подруги. А він усього-на-всього побачив собаку і вирішив терміново з нею подружитися. Маючи досвід поводження з особинами по 15-20 кг, я виявилася не підготованою до такого потужного ривку і просто поїхала за ним по бетону на животі. До бігля ми таки дісталися вдвох, я не відпустила повід.

Чому це погано для власника собаки

Тут взагалі список може бути дуже довгим. Але зупинюся лише на тому, що обов’язково зачепить. Матеріальні видатки. Вони можуть трапитися тому, що у людей, які не тримають чотирилапих, в голові навіть не виникає таких думок:

• коли водій повертає на зелений сигнал світлофора, він майже гарантовано не побачить маленьку тварину. Якщо орендар, який вигуляє собаку, вчасно її не зупинить, зафіксувавши довжину повідця, то доведеться довго і дорого займатися відновленням здоров’я звіра;
• більшість середньостатистичних громадян упевнена, що якщо пес біжить і помахує хвостом – радість зустрічі гарантована. Однак, це не зовсім так. Наприклад, такса, яка біжить з рухомим напруженим хвостом, може нанести серйозні травми супернику. Особливо, якщо зазначена особа не тямить, що потрібно робити в таких ситуаціях;
• жодна категорія суспільства, окрім власників собак, не володіє такою вичерпною інформацією щодо отруєнь і харчових розладів: дог-хантери, бабусі, які підгодовують котів, отрута для щурів, обробка вулиць і під’їздів. Усі ці чинники відсутні в картині світу пересічного громадянина. І зазвичай взагалі не моніторяться під час прогулянки. А наслідки можуть бути дуже серйозними, навіть фатальними.

Тому, як би не кортіло лапками вихованця нести в світ добре і світле, не варто робити це у такий спосіб, переоцінюючи свої можливості. Існує безліч альтернативних варіантів. Занесіть літнім людям продукти, під час прогулянки з вашим псом. Завдяки такій турботі, вони не наражатимуться на небезпеку зайвий раз, виходячи за хлібом і молоком. Так краще буде всім.