Лисиця: собака, з якою живеш тут і зараз

Собака на роботі

Лисиці три роки. Її петперентка Віра працює менеджеркою з досліджень у відділі маркетингової аналітики компанії Kormotech. А разом з Лисицею вони досліджують життя навколо. 

Віра називає свою улюбленицю справжнісіньким white-collar — «білим комірцем». І не дарма. Лисиця справді любить ходити на роботу і щоразу з шаленим ентузіазмом тягне петперентку до дверей офісу. А от змусити її ввечері йти додому — справжній виклик. 

Робочий день Лисиці починається активно. Щойно вона опиняється в офісі, влаштовує вітальне коло — галопом оббігає всі кабінети, мовляв: «Агов, я вже тут! А ви де?». Собака впевнено пересувається з кімнати до кімнати і навіть між поверхами. Не лише ходить сама, а й радо супроводжує різних колег. Її офісний buddy — аналітик Андрій. Просити Лисицю пошукати його двічі не доведеться.   

Улюблений час собаки в офісі — обідня перерва. Вона не прогавить моменту, коли всі збираються на кухні. 

Спитайте будь-кого, хто знає Лисицю, як вона себе поводить, і точно почуєте «привітно», ««впевнено» чи «розслаблено». Утім, так було не одразу. 

Як усе починалося

Раніше Лисицю лякали різкі звуки. Йдучи вулицею, собака реагувала на будь-яку гучну несподіванку.

Їздити в авто вона не боїться. Звикла одразу. Її знайомство з Вірою сталося на сході в одній з волонтерських поїздок. Собака ще малою подолала тисячу кілометрів, аби нарешті побачити свій дім у Львові.

А було все так. Якось влітку 2023 року військові медики їхали через поле і натрапили на цуценят. Лишати чотирилапих напризволяще не стали. В одному з сіл передали малят знайомій волонтерці, яка опікується тваринами. Серед тих цуценят була Лисиця. Віра дізналася про собаку від Юри — одного з її рятівників. Хлопець прикипів до собаки і час до часу заїжджав її провідати. Майже півроку Лисиця, яка ще не була Лисицею, жила у волонтерки. Чотирилапим пощастило з цією жінкою: стерилізовані і навіть чиповані, нагодовані, доглянуті. Та відтоді Лисиця досі побоюється великих собак. Одного дня, що все змінив, Юра з Вірою приїхали по майбутню улюбленицю.

Попереду чекала довга дорога через всю країну. Лисиця стійко пережила мандрівку і поводилася чемно. Хоча безліч речей з нею сталися вперше: перший повідець, перша власна іграшка, перше ліжко. В орендованій на ночівлю квартирі собака вперше побачила своє відображення у дзеркалі. Д-о-о-о-вго спостерігала, чим розсмішила Віру з Юрою.

У перший день вдома на Лисицю чекав сюрприз — 11-річний кіт на ім’я Сірий. Поки собака освоювалася, пухнастий дивився на Віру з німим запитанням: «Хто це і що воно тут робить?». Сірого Віра ще малесеньким знайшла на вулиці. Перші чотири роки кіт до неї не підходив. А тоді захворів. Ліки, уколи, уважний догляд — Віра виходжувала свого улюбленця. Щойно Сірий одужав, прийшов до Віри і вмостився на руках. Відтоді охоче супроводжує петперентку по хаті.

Попри те, що Лисиця всіляко контролює Сірого, чотирилапим  вдалося порозумітись і навіть подружитися. 

Справжня Лисиця

Зараз собаці три роки. Вона кмітлива і самостійна. Лисиця навчилася відчиняти двері лапою і впевнено користується своєю навичкою в офісі. При цьому вона любить, коли її гладять, і легко йде на контакт з усіма, кого знає.

Лисиці смакують фрукти. Вона полюбляє грушки, диню, яблука, банани. Однак Віра стежить за її раціоном і дозує такі смаколики.

Лисиця не з тих собак, що зранку якнайшвидше хочуть вибігти на прогулянку. Вона із задоволенням поспить подовше. А коли прокидається, солодко потягується і нікуди не поспішає. Якщо не йде на роботу, то справ все одно вистачає: їсти, тормосити іграшку, бігати по кімнаті, чіплятися до кота. 

Собаці пасує її ім’я. Вона тендітна, з китичкою на хвості і справді схожа на лисичку. 

Якось на роботі у вестибюлі біля ліфту було темно. Незнайома прибиральниця поцікавилася: «Хто це тут такий?». Віра відповіла: «Лисиця!». Жінка аж ступила крок назад. Не одразу зрозуміла, що це собака. 

Віра наповнила життя Лисиці увагою і любов’ю. Для неї улюблениця — справжня компаньйонка. Вони навчилися розуміти одна одну з півпогляду. Вірі подобається дбати про Лисицю. Для прогулянок у літню зливу купила собі дощовик — придбала і для собаки. 

Тварини роблять нас добрішими

Своїм позитивом Лисиця вміє відволікти від бентежних думок. Вона вчить бути тут і зараз. Радіти простішому. 

«Між нами довіра. Я зловила себе на тому, що коли почала приймати рішення не так, як зручно мені, а так, я буде краще для нас обох, то моя відповідальність прокачалася. Від цього робиться тепло. Для мене це вихід на вищий рівень дорослішання», — каже Віра. 

Бути петперенткою для неї означає бути багатшою і жити наповненіше життя. Час, який проводиш з твариною, збагачує і робить тебе добрішою людиною.

Усім, хто хоче мати улюбленця, але ще вагається, Віра радить прислухатися до себе та уявити, які відчуття дасть життя, коли в тебе вже є тварина. Якщо ця сильна емоція переважає, — оцінити свої можливості і подумати, хто в разі чого допомагатиме. Потрібно враховувати, що різні породи можуть мати різні особливості. Однак чотирилапі — це не щось непереборно складне: «Вони живуть своє життя, а ти — своє. Просто ми можемо життя тварин зробити кращим. Вони точно роблять кращим наше».