Вибір любити. Історія Хрю

Початок

Ліку та Хрю можна зустріти на вулицях Львова. За словами першої, у них чимало спільного: щонайменше любов до сну, а ще Харків — вони обоє звідти, хоч зустрілись вже на Львівщині. Ведуть активне життя: ходять на роботу, на прогулянки в парк, зустрічі з друзями, на фестивалі і виставки. У цьому їм допомагає візок, який Ліка спеціально переробила для свого мопса — Хрю. Хтось дивиться на них косо, а хтось із цікавістю. Але Ліку це не сильно хвилює. Для неї основне, щоб її собака була поруч.

Візок потрібний, бо Хрю важко ходити. За паспортом їй 6 років, але деякі ветеринари говорять про 8. Дізнатися точний вік не вдасться, адже Ліка взяла собаку в зоозахисників, а ті — врятували її з «чорного розплідника». Мопса тримали у клітці і використовували, як «фабрику з народження» цуценят. Після початку повномасштабного вторгнення собаку просто залишили у квартирі, кілька днів вона просиділа там без води і їжі, поки її не врятувала сусідка. Далі собаку евакуювали до Львова.

«Я дуже давно хотіла мопса, — розповідає Ліка. — Мама повернулась до Харкова і забрала з собою нашого лабрадора Елвіса. Я десь тиждень протрималась без собаки, а потім зрозуміла, що більше так не можу. Через початок повномасштабного вторгнення люди віддавали тварин, тож я почала гуглити і наткнулася на Хрю. Бачу фото, оці очі її абсолютно в різні сторони і підпис “Шукає дім”. І я така: “Боже, та! Я тебе заберу”». 

Знайомство

Хрю не одразу хотіли віддати Ліці. Зоозахисники переймалися, щоб тварину не повернули назад. Адже мали кілька випадків, коли люди не могли знайти житло з тваринкою. Ліка була певна у своєму виборі і сказала, що приїжджатиме до Хрю, аж поки не зможе забрати її. Заручилась допомогою усіх знайомих петперентів з мопсами у місті, купила необхідні речі для чотирилапого і таки досягла свого. «Наш перший спільний день я дуже добре пам'ятаю, — ділиться Ліка. — Ми приїхали з Сокалю, я поставила машину і ми пішли з Хрю в бар».

Відтоді Хрю майже завжди і всюди була з Лікою. Разом працюють, щоправда, Хрю відповідає за міцний сон на роботі, разом відпочивають і мандрують, разом долають виклики і хвороби.

«Задні ноги у Хрю були слабкі, я це пов'язувала з тим, що вона ніколи не гуляла. Спочатку з ходою було краще, вона бігала, а потім через 3-4 місяці сталось різке погіршення, — розповідає Ліка. — Ми звернулися до невролога. Хрю поставили діагноз компресійне ураження спинного мозку. Нас переконували, що операції поки робити не треба. Ми цей час втратили, принаймі я собі так пояснюю це зараз. Бо ми змінили лікаря і він нам сказав, що це дуже складна операція і її може зробити фахівець в Одесі. Ми поїхали».

Перша операція пройшла успішно, робота задніх лап почала потрохи відновлюватися. Але тепер перестали працювати передні, бо в Хрю були ще грижі в шиї. Тому її чекала ще одна операцію, яка теж минула добре. Попереду — реабілітація. Ліка готова докласти усіх зусиль, щоб її собака була поруч і почувалась добре якнайдовше. 

Рутина

Хрю почала жити з Лікою у червня 2022 року. Адаптаційний період минув добре для обох. «Вона в першу ніч лягла в цю лежанку (вперше і востаннє, до речі, за моєї каденції), на спину перевернулася і показала пузо, що є дуже хорошим знаком у тваринному світі, — згадує Ліка. — Тепер, коли я кудись виходжу з дому, вона бачить, що я ходжу туди-сюди і починає гавкати, розуміючи, що, можливо, і мене візьмуть».

Зараз Ліка багато часу приділяє догляду за Хрю — це година-півтори вранці та ввечері, аби зробити їй масаж лапок, нагодувати, бо вона поки не може їсти самостійно, прокапати очі, дати таблетки. Але Ліка усю цю рутину сприймає в радість: «Я ніколи не задумувалась над тим, що мені дає собака. Я просто не уявляю своє життя без неї. І це настільки для мене якась така звична історія. Ти приходиш, тобі радіють, просять твоєї уваги. Ти розумієш, що тебе люблять і любиш сильно у відповідь».

Хрю обожнює людей, але не знає, як поводити себе з іншими собаками. А ще не має великого інтересу до іграшок чи ігор. Усе через те, що в неї не було соціалізації. Але Ліка й Хрю будують спільні ритуали, як-от зустріч вдома після роботи: «Улюблена іграшка Хрю —  заводна мишка, яка дуже популярна серед котів. Я коли приходжу додому, заводжу цей механізм ще на порозі, і Хрю вже знає, що зараз буде наш час. У нас ось такі забавки. Щось дивитися разом, давати їй пооблизувати себе, тому що мопси — лизуни страшні».

Зміни

«Завдяки Хрю я познайомилась зі своїм хлопцем. Він зупинився, щоб спитати про Хрю, — розказує Ліка. — Вона змінила абсолютно точно моє життя. Я розумію, що я б сама не впоралася, тож мені пощастило, що мій хлопець теж такий скажений собачник, як і я». Кирило допомагає Ліці з усіма доглядовими процедурами, які зараз необхідні Хрю. Вони мають свої ритуали. Наприклад, спільний обідній сон, коли залишаються вдома. Саме Кирило запропонував купити для Хрю візок. 

Попри всі труднощі, Ліка не шкодує про своє рішення в червні 2022 року і зробила б його знову, навіть знаючи, який шлях попереду: «Бути відповідальним петпереном — це про розуміння, що тебе чекають і на тебе розраховують».

Якщо стан Хрю дозволить, то у майбутньому Ліка хотіла б взяти ще тваринку з притулку. Каже, це можливість подарувати ще комусь дім і любов. Вже зараз вона бачить на вулицях чимало людей з безпородними собаками і надзвичайно радіє змінам, які відбуваються у суспільстві.